Пантеон у Парижі

Пантеон (фр. Panthéon) — пам'ятка культури неокласичного стилю в Латинському кварталі Парижа. Побудований у XVIII столітті як церква святої Женев'єви, сьогодні Пантеон є усипальницею видатних особистостей Франції. Неодноразова зміна призначення будівлі, її оздоблення, написів і символів, дозволяють простежити шлях становлення французької нації.
В 1744 році король Франції Луї XV присягнувся побудувати церкву, присвячену покровительці Парижа святій Женев'єві, якщо він одужає від тяжкої хвороби. Одужавши, він доручає маркізу де Маріні побудувати церкву на місці руїн абатства святої Женев'єви. Архітектором був обраний Жак-Жермен Суффло. Взявши за взірець римський Пантеон, Суфло розробив амбіційний проект храму в 110 метрів в довжину, 84 метрів в ширину і 83 метри в висоту, з масивним портиком коринфського ордеру і величезною криптою.
Будівництво почалося 1758 року, але через брак коштів і смерть архітектора воно було завершено учнями Суфло лише в 1790 році. Завершення будівлі збіглося з початком французької революції і новий революційний уряд зробив з ще не освяченої церкви некрополь для видатних людей Франції, що отримав назву Французького Пантеону. На фронтоні з'явився напис «Aux grands hommes, la patrie reconnaissante» (Великим людям вдячна вітчизна). Двічі після цього Пантеон ставав церквою, а з 1885 року, коли в ньому був похований Віктор Гюго, базиліка святої Женев'єви остаточно поступилася усипальниці.
1851 року фізик Леон Фуко підвісив під центральним куполом Пантеону 67-метровий маятник, що став відомим як Маятник Фуко, і довів цим експериментом обертання Землі навколо своєї осі.
Серед інших в Пантеоні були поховані (дата поховання):
- Оноре Мірабо (1791, прах перенесено в 1794)
- Вольтер (1791)
- Марат, Жан-Поль (1794, прах перенесено)
- Руссо, Жан-Жак (1794)
- Жан Лан (1810)
- Лагранж Жозеф-Луї (1813)
- Суффло, Жак-Жермен (1829)
- Віктор Гюго (1885)
- Лазар Карно (1889)
- Марі Франсуа Саді Карно (1894)
- Золя, Еміль (1908)
- Леон Гамбетта (1920)
- Поль Ланжевен (1946)
- Брайль, Луї (1952)
- Кюрі, П'єр (1995)
- Кюрі-Склодовська, Марія (1995)
- Андре Мальро (1996)
- Дюма, Олександр (батько) (2002)

Джерело тексту та  панорами інтер'єру Пантеону