Пам’ятник Шарлю Гарньє у Парижі

Жан Луї Шарль Гарньє ( фр.  Jean-Louis-Charles Garnier ,  1825 -1898) – французький архітектор епохи еклектики і історик мистецтва. Ідеолог і практик стилю боз-ар .
З 1838 року займався в школі малювання, працював в майстернях. У 1842 році Гарньє вступив до Школи мистецтв , де удостоївся Гран-прі. З 1849 року навчався у  в Римі, потім тривалий час подорожував по Греції.
Після повернення в Париж Гарньє став архітектором невеликих проектів. У 1854 році був призначений інспектором реставраційних робіт вежі Сен-Жак в Парижі; в 1860 році отримав місце міського архітектора двох паризьких округів. У 1861 році  виграв конкурс на проект нової будівлі Паризької опери. Проект був у стилі епохи Другої імперії з віяннями давньоримської архітектури У віці 35 років, він приступив до зведення нової Паризької опери. Завдяки величезним коштам, наданим у його розпорядження, Гарньє мав можливість використовувати для будівлі рідкісні і дорогі матеріали.
У 1864 році він був нагороджений орденом Почесного легіону. Був обраний членом-кореспондентом королівського інституту англійських архітекторів. Після завершення будівництва Опери Шарль Гарньє став одним з видних викладачів архітектури, брав участь в державних комісіях. У 1874 році обраний членом паризької Академії витончених мистецтв. Написав безліч статей по археології і архітектури для різних періодичних французьких видань.

Джерело тексту та портрету