Пам’ятник Ґете біля Ґейдельбергського замку

Йоганн-Вольфґанґ фон Ґете (нім. Johann Wolfgang von Goethe, 1749 - 1832) — німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.
Вважається засновником сучасної німецької літератури, лідер романтичного руху «Буря і натиск». У галузі ботаніки вважається засновником порівняльної морфології рослин. Його роботи включають в себе епічні та ліричні вірші, написані в різних стилях; прозу та віршові драми; мемуари; автобіографію; літературну та естетичну критику; трактати з ботаніки, анатомії; чотири романи.
У Веймарі Ґете був членом таємної ради герцога, засідав у військових і дорожних комісіях, наглядав за повторним відкриттям срібних копалень в Ільменау і здійснив ряд адміністративних реформ в університеті Єни. Він також зробив внесок у планування ботанічного парку Веймара.
Його перша велика наукова робота про метаморфоз рослин була опублікована в 1788 році. У 1791 році він був призначений керуючим директором театру в Веймарі, він почав дружбу з драматургом, істориком і філософом Фрідріхом Шіллером. У цей період Ґете опублікував свій другий роман «Wilhelm Meisters Lehrjahre» і першу частину найзнаменитішої драми «Фауст». Його бесіди та різноманітні загальні починання протягом 1790-х років з Шіллером, Фіхте, Гердером,  Гумбольдтом мали спільну назву — Веймарський класицизм.
Розчарувавшись в бунтарстві «Бурі й натиску», Ґете мріяв про мирні суспільні реформи, поступово обмежує свою державну службу, залишаючи за собою лише театр і навчальні заклади.
1832 року Ґете застудився і помер у Веймарі, труну з тілом помістили поруч з прахом Шіллера.

Джерело тексту та портрету Ґете

Ґете неодноразово був  біля замку. Пам’ятник стоїть біля місця, де росло дерево гінкго листями якого Ґете  прикрасив вірш до Маріанни фон Віллем, як символ дружби. Пізніше вірш був опублікований як «Suleika»  і знаходиться в Музеї Гете в Дюссельдорфі. 

Джерело фотографії вірша