м. Київ. Будинок № 19 по вул. Франка.

У 1897 році ділянку придбав цивільний інженер Г.Позняков. Упродовж одного року він склав проект та побудував будинок. У напівпідвалі було влаштовано мебльовані кімнати, на поверхах – по дві квартири (семи-, дванадцятикімнатні). У1984-1985 роках під час ремонту і зведення третього поверху змінено планування, розібрано вінцеві елементи фасадів та дві декоративні вежки, знято балкони з ажурним металевим огородженням складного рисунка. 

Триповерховий, з напівпідвалом, мурований, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний, з проїздом на подвір'я у лівому крилі. Планування коридорного типу. Перекриття пласкі. Чоловий фасад оформлено у неоренесансно-бароковій стилістиці. Композиція асиметрично-осьова, триярусна, семидільна. Центральні та бічні розкріповки на рівні другого поверху фланковано канелюрованими пілястрами з капітелями коринфського ордера. Розкріповки акцентовано півциркульними вікнами, що чергуються з прямокутними прорізами запалих прясел фасадної стіни. Головну композиційну вісь з розміщеним на ній отвором входу підкреслено півциркульним профільованим завершенням аттика і потрійним циліндричним бляшаним піддашком над вхідним ґанком. По вертикалі фасад членують міжповерхові профільовані та підвіконні гурти, що утворюють декоративні фризи, в яких орнаментальні ліплені підвіконні вставки чергуються з простими прямокутними фільонками. Завершує стіну профільований карниз незначного виносу. Перший поверх рустовано. Півциркульні вікна другого і третього поверхів обрамлено профільованими архівольтами, що спираються на бічні пілястрочки. Антревольти на рівні другого поверху заповнено пишним ліпленням. Прямокутні віконні прорізи двох верхніх поверхів облямовано лиштвами, на другому поверсі увінчано фігурними сандриками на кронштейнах з ліпленим оздобленням. Збережені елементи інтер'єра – мармурові сходи, ліплені прикраси – та м'яка пластика фасадів з насиченим світлотіньовим моделюванням вирізняють будинок у забудові вулиці.

Джерело