Пам'ятна дошка Войцеху Кентшинському, м. Гіжицко

butilkavodi's picture
  • Теги:
    • Мемориальная доска,
    • Monuments

Mark: 0 / 0 participants / 0 recommendations / (+0) (-0) qualities

  • PolandWarmian-Masurian VoivodeshipGizycko
Description

На будинку № 21 по вул. Варшавська (Warszawska) встановлено пам'ятну дошку на честь Войцеха Кентшинського.


"Тут народивлся 11.7.1838 Войцех Кентшинський - великий польський історик. Повернув Польщі мазур, а мазурам - польське. 130 річниця нарождення. Спільнота Гіжицка"


Войцех Кентшинський (ojciech Kętrzyński , 11 липня 1838Гіжицко - 15 січня 1918Львів) - польський історик, багатолітній директор Народної бібліотеки ім. Оссолінських у Львові.
При народженні іменувався як Адальберт фон Вінклер. Його батько походив з дворянської сім'ї, якої прізвище виникло від місцевості Кентшино у Вейхеровському повіті. Дідусеві Кентшинського дописано при прізвищі додаток Вінклер, а батько Войцеха Кентшинського Йосиф вживав вже тільки прізвища Вінклер. Матір'ю Войцеха Кентшинського була Елеонора з дому Раабе, яка походила з Нової Весі під Ілавою. Після смерті батька в 1846, який був жандармом в Гіжицку, Кентшинський у 18491853 роках перебував у почдамській школі для сиріт. У 18531855 роках закінчив прогімназію (за два роки п'ятилітній курс) в Лецу (нині Гіжицко).
У 1856 одержав лист від сестри, з якого дізнався про польське походження і давнє родове прізвище Кентшинський. Це спричинило його зацікавлення польськістю і науковим вивченням польської мови. У 1859 складав іспит зрілості і 13 жовтня розпочав історичні студії на Філософському Відділі Університету Албертина в Кролевці (Кенигзберг). Заангажувався в патріотичну діяльність, брав безпосередню участь у січневому повстанні — організував транспортування зброї. 11 вересня 1863 заарештований в селі Яроти і ув'язнений у Брамі Гурній (Bramа Górnа) в Ольштині (Olsztyn). Після попереднього звільнення від обвинувачень, його знову заарештовано 6 жовтня, знаходився у в'язниці Моабіт в Берліні. Його справа пізніше розглядалася у великому судовому процесі поляків в Берліні. Під час процесу був обвинувачений за зраду держави. Остаточно від цього обвинувачення став виправдуваний, але 23 грудня 1864 осуджений на рік ув'язнення у клодзькій фортеці.
У в'язниці переклав на латинську мову свою докторcьку дисертацію. У 1868—1870 роках працював бібліотекарем у Й. Дзіалинського в Курніку під Познанем. Безперервно від 1873 почав працювати в Установі ім. Оссолінських у Львові - від 1 червня 1870, як науковий секретар, з 1 листопада 1876 — директор. Войцех Кентшинський помер 15 січня 1918, похований на Личаківському кладовищі у Львові. Частина сім'ї Войцецха Кентшинського оселилася у Варшаві, інші емігрували до Канади. Пам'ять Войцеха Кентшинського пошановано перейменуванням в 1946 році мазурського міста Растемборк (Rastembork) на Кентшин (Kętrzyn). Прізвищем його названо багато вулиць, також його ім'я і прізвище носять школи та інші заклади.
Войцеха Кентшинського по творчому доробку знають як історика, етнографа, політика, публіциста і поета. У роботах своїх опирався на багато раніше не публікованих джерел. Критично ставився до історичних містифікацій німецьких істориків. Кентшинський співпрацював з Генриком Сенкевичем, який, пишучи «Потоп», безсумнівно користувався його знанням.
Джерело.

0
Your rating: None

Back to top