м. Київ. Міні-скульптура «Київські шахи».

Об’єкт проекту «Шукай». В парку Шевченка, в альтанці поруч з фонтаном розташований найстаріший шаховий майданчик Києва. Тут традиційно збираються любителі шахів ще з 1960-х років – і традиційно грають на гроші. Але не розраховуйте легко заробити – ці «любителі» грають професійно!

Археологічні пошуки на території Києва та Вишгорода (1981) дають підстави стверджувати, що шахи були поширені і серед наших пращурів, адже знайдено дві кістяні шахові фігури, датовані орієнтовно 11-12 ст. Але масовою грою шахи стали набагато пізніше. У 60-роках минулого століття у невеличких скверах, дворах багатоповерхівок, а влітку навіть на пляжах часто збиралися прихильники цієї інтелектуальної гри. Вуличний шаховий клуб спонтанно утворився й у Києві. Для цього було досить однієї шахівниці, двох гравців і… ясної погоди. Не проходило багато часу, як біля гравців гуртувалися «групи підтримки» з доброзичливих консультантів, суворих суддів, дворових гросмейстерів та завзятих уболівальників. Усе як годиться!

Спочатку поодинокі гравці у шахи, шашки та доміно збирались у сквері біля Золотих воріт. То був не надто безпечний для гравців період, адже серед них було багато ветеранів останньої війни, а це був народ гарячий і на руку важкий. Згодом, коли бажаючих зіграти партію стало набагато більше, ніж шахівниць, виникла потреба у турнірах, і тоді уся чесна компанія знайшла собі краще місце – неподалік, у парку Тараса Шевченка.

Ми певні: бронзовий поет, який за задумом скульптора та архітектора вдивляється у Червоний корпус Університету свого імені, тишком-нишком, коли ніхто не бачить, інколи зазирає краєм ока на картаті дошки. А там, внизу, неподалік від фонтана, басейн якого за формою нагадує Чорне море, вже більше ніж півстоліття збираються старі і молоді прихильники шахової гри, аби пограти або подивитися, а тепер – ще й помилуватися міні-скульптуркою, створеною на честь цієї давньої вуличної традиції скульптором Ольгою Колесник.

Джерело