м. Київ. Корпус № 5 Олександрівської лікарні.

Зведений у 1914-1917 роках у західній частині четвертої тераси, поряд з корпусом терапевтичного жіночого відділення. У проектуванні будинку брав участь інженер С.Смирнов. У 1990-х рр. здійсне­но капітальний ремонт з надбудовою четвертого поверху і прибудовою тиль­ного об'єму, що утворив замкнуте вну­трішнє подвір'я.

Чотириповерховий (первісно трипо­верховий) на тинькованому під темно-сірий граніт цокольному поверсі, цег­ляний, пофарбований, у плані — замк­нуте каре (первісно П-подібний) з проїздом у центрі тильного нового об'єму. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. Внутрішнє планування коридорне з вестибюлем і розподільчими холами при центрально­му й бічних входах.

Вирішений у модернізованих формах романсько-готичного стилю. Надбудо­ваний верхній поверх, ув'язаний з первісною архітектурою, включає еле­менти модерну (вертикальні потрійні смуги на лопатках центрального ри­заліту). Провідним мотивом рівнознач­ного архітектурного оздоблення всіх фасадів виступає півциркульна арка, застосована у перемичках вікон тре­тього поверху (продубльована також на четвертому поверсі), на первісному аркатурному фризі, в декоруванні під­віконь третього поверху тощо. Прорізи нижніх поверхів переважно прямо­кутні. Спільні ніші вікон другого і тре­тього поверхів підкреслені білим кольо­ром і утворюють верхній аркадний ярус, відділений від нижнього про­фільованим гуртом.

Головний фасад симетричний, цент­ральну вісь акцентовано ризалітом з головним входом, тривіконні фланги з балконами виділено розкріповками. Первісну висоту ризаліту позначено невеликими арковими віконцями, згру­пованими по контуру колишнього трикутного щипця, тридільну смугу освіт­лення утворено великим середнім і меншими бічними арковими проріза­ми. Портал головного входу оформлено двома тричвертєвими колонами на п'єдесталах (капітелі відсутні), що під­тримують архітрав і верхню площину з півциркульним вікном і трикут­ним завершенням. Наріжжя ризаліту закріплено широкими лопатками, капі­телі яких декоровано шахівницею з поребрика. Флангові вікна першого поверху аркові, інші — прямокутної форми, у рамковому обрамленні з пря­мими аркатурними сандриками-бровками. Ризаліти входів на бічних фаса­дах мають простіший вигляд: дводільну смугу освітлення на рівні другого-третього поверхів, тотожний за абрисом портал без колонок. Верхній ярус наріжжів, що прилягають до головного фасаду, виділяють три глухі арки.

Будинок відзначається найбільшою ре­презентативністю і монументальністю у комплексі лікарні кінця 19 – початку 20 століть. Корпус був призначений для розмі­щення чоловічого терапевтичного та хірургічного відділень, кожне на 125 ліжок. Пам’ятка історії і архітектури.

Джерело