м. Болонья. Сходи Пінчо.

Scalinata del Pincio — сценографічний та монументальний твір, розташований між садом Монтаньола та площею XX Settembre. Вони були відкриті у 1896 році і отримали свою назву від Пінчо Риму, на честь Риму, який кілька років тому став столицею Італії. 8 червня 1896 року король Умберто I та королева Маргарита відкрили в присутності численної публіки сценографічні сходи входу в Монтаньолу, спроектовані Тіто Аццоліні (1837–1907) та Аттіліо Муджа (1850–1936).

Розпочаті в 1893 році роботи тривали протягом трьох років без перерви, на них працювало в середньому 100-150 робітників на день. Загалом твір складається з трьох частин: сходи, портик на Віа Індипенденца та портик вздовж стін. Центральний корпус утворений двома фасадами, що перекриваються, з панорамною терасою нагорі, доступною по бічних сходах.

Головний фасад прикрашений двома барельєфами: «Болонський документ» Артуро Коломбаріні та «Болонська свобода» Етторе Саббіоні. У центрі знаходиться фонтан, створений Дієго Сарті (1859-1914) та П'єтро Веронезі за проектом Муджа та Аццоліні, що зображує німфу, атаковану восьминогом. Її зазвичай називають «дружиною Велетня», тобто Нептуна.

На другому фасаді, який підтримує сад, є ще три барельєфи з історичними темами, пов'язаними з цим місцем: «Повернення після перемоги при Фосалті» П'єтро Веронезі, «Вигнання австрійців» Тулло Гольфареллі (1852–1928), та «Руйнування фортеці Гальєра» Орсоні.

Сходи обладнані 72 чавунними свічниками з шістьма або чотирма ліхтарними стовпами. Щаблі з'єднані з парапетами мармуровими краями.

Джерело