Пам'ятник Мар'яну Смолюховському у Вроцлаві

 Мар'ян Смолюховський (Marian Smoluchowski; 1872 — 1917) — польський фізик-теоретик і альпініст. У 28-річному віці став наймолодшим професором в Австро-Угорській імперії. Одночасно з А. Эйнштейном описав броунівський рух. Розробив теорію критичної опалесценції.
Закінчив елітну гімназію «Терезіанум» й Віденський університет, де як основні предмети обрав фізику та математику. Його дисертація була захищена у 1895 році і враховуючи її високий рівень, вона отримала нагороду від імператора, а її автор — перстень з діамантом, У 1896—1897 роках працював в університетах Парижа , Глазго і Берліна. З 1898 року працював у Львівському університеті, з 1900 — професор на кафедрі теоретичної фізики. З 1913 — професор кафедри експериментальної фізики Краківського університету.
Основні праці присвячені статистичній фізиці. У 1898 році створив теорію стрибка температури біля твердої поверхні для розріджених газів. Роботи Смолюховського з теорії флуктуацій і броунівського руху поряд з роботами Альберта Ейнштейна є основними у цій галузі. Смолюховський створив на основі теорії броунівського руху кінетичну теорію коагуляції колоїдів, теорію електрокінетичних явищ, заклавши фундамент кінетичної теорії колоїдних систем. На основі теорії флуктуацій розробив теорію критичної опалесценції.
Роботи Смолюховського завдали серйозного удару гіпотезі «теплової смерті Всесвіту», довели справедливість молекулярно-кінетичної теорії.

Джерело