м. Варшава. Кам’яниця Гагаткевичів.

Кам’яниця Гагаткевичів , яку ще називають Теофіловська, Адамовська, Котлажевська, Клеменсовська, Монтелюпіч або Майновська. Вона є частиною комплексу багатоквартирних будинків, що утворюють Історичний музей міста Варшави.

Першу кам'яницю збудував близько 1506 року, ймовірно, золотар Теофіл, який володів земельною ділянкою на площі Ринок у 1494-1514 роках. На той час будинок називали Теофілівською кам'яницею за іменем творця. Будівлю перебудував і розширив у першій половині XVI століття зять Теофіла, мідник Якуб Адамовський, який у 1566 році продав її родині Соболів. Вони, у свою чергу, продали маєток у 1574 році королівському аптекарю Клеменсу з Радзіві. І Соболі, і аптекар Клеменс модернізували будинок під час свого володіння. Триповерхову кам’яницю в готичному стилі у 1621 році успадкував син Клеменса з Радзіві Ян. У середині шістнадцятого століття будинок придбав королівський поштмейстер Кароль Монтелупі. За цього власника під будівлями 40 і 42 був побудований другий поверх підвалів. Монтелупі також перебудував надземну частину, надавши інтер’єру тризонне планування. Кам'яниця в його часи була триповерховою і мала житлове горище. Протягом XVIII століття наступними власниками будинку були банкір Пьотр Ріокур, італійський купець Францішек Майноні та познанський воєвода Антоній Барнаба Яблоновський.

Найважливішою для остаточного вигляду кам'яниці була перебудова, здійснена за часів її власника, доктора медицини Валентія Гагаткевича (1792-1813). Тоді ж було замінено склепіння цокольного поверху. Головна будівля і тильний флігель, де була кухня, з’єднувалися ґанком. Ззаду також була стайня. У ХІХ столітті тут мав свою друкарню друкар і книготорговець Ян Богуміл Рагоці. Під час реконструкції 1928 року фасад оздобили новою поліхромією Тадеуша Гроновського. 

Після воєнних руйнувань кам'яниця була відбудована зі збереженням довоєнного вигляду за проектом Станіслава Жарина та Юзефа Зенцікевича. Від реконструкції тилових флігелів відмовилися. Сучасний живописний декор фасаду з гербом медицини, пултосом, а також рослинними та тваринними мотивами виконав Ян Замойський.

Джерело