м. Варшава. Кам’яниця Крупниковська.

Будинок дерев'яний, згаданий в 1496 році як власність Шимона Вальдо і 1523-1545 його спадкоємців. Тоді у володінні Мельхіора Вальбаха, купця, королівського солевара, який продав будинок 1573 року Бартоломею Вандо, солодовнику; до 1594 року в руках родини Ґусіорків. Камяниця зведена Базилем Крупником, шевцем, після середини сімнадцятого століття, з підвалом, з одним склепінчастим приміщенням на першому поверсі. 1669 року спалена. Розширена близько 1700 р. Хвіраловічем (Firałowicz), кравець, старша гільдія, як триповерхова, тривісна. Надбудова з четвертим поверхом і ліхтарем, ймовірно, в дев'ятнадцятому столітті (до 1915), ймовірно, тоді отримала багатий декор фасаду. Ремонт інтер'єру 1920 року.

Після руйнування 1944 року збереглися підвали і перший поверх фасаду з порталом, знесені після 1947 року. Перебудована за проектом Єжи Ґаєвського та Влодзімєжа Вапінського, зі зміненим плануванням інтер'єру, на першому поверсі з частковою реставрацією старого макета та нещодавно спроектованого фасадного декору.

Джерело