м. Варшава. Кам’яниця Шпитальна на Вузькому Дунаю.

Наприкінці XVI ст. будинок належав Валентину Корвіну (Корвінусу), ювеліру і раднику, з 1618 р. власність зятя Станіслава Чарноцького, після 1620 р. Фелікса Пакановського, королівського служника. У другій половині сімнадцятого століття будинок належав місту, здавався в оренду. 1669 р. згорів. З 1670 р. став власністю Лікарні Святого Лазаря; частково перебудований. 1728 ґрунтовно відбудований, з фундаменту як кам’яниця, триповерхова, з тривісним фасадом і десятивісним бічним фасадом (з боку Вузького Дунаю), мав п'ять склепінчастих кімнат на першому поверсі.

Кам’яницю 1768 р. відреставровано. В першій половині ХІХ століття знову в приватному володінні. Відбудована, ймовірно, в середині дев'ятнадцятого століття (до 1872), потім доданий четвертий поверх, фасад трансформувався в двовісний і барельєф святого Лазаря був знятий. У 1928 р. відреставровано фасади.

Після руйнування 1944 року збереглися льохи і фасад до вінцевого карниза, знесені перед реконструкцією. Зведено нинішній прибутковий будинок у 1949-1955 роках за проектом Єжи Ґаєвського та Влодзимєжа Вапінського. Права частина будинку була відокремлена як окрема будівля (No 3 по вул. Вузький Дунай). Сграффіто на фасадах виконав у 1954 році Едмунд Берк.

Джерело