Берлінський Міський палац

 Берлінський Міський палац (нім. Berliner Stadtschloss) — головна резиденція бранденбурзьких маркграфів і курфюрстів, а пізніше прусських королів і німецьких імператорів на острові Шпрееінзель на річці Шпрее у центрі Берліну.
Курфюрст Фрідріх II на прізвисько «Залізний зуб» розпочав будівництво палацу в 1443 році.. Тут була фортеця, яка контролювала торгові шляхи. За наказом курфюрста Йоахіма II Гектора на місці фортеці за зразком замку в Торгау була побудована розкішна резиденція.  В чудову королівську резиденцію палац перетворив курфюрст Фрідріх III, що став в 1701 році королем Пруссії Фрідріхом I . Під керівництвом архітектора Андреаса Шлютера починаючи з 1699 року розпочалося масштабне перетворення палацу на грандіозний зразок архітектури протестантського бароко. Зовнішній вигляд палацу зберігся практично без змін. У внутрішньому оздобленні палацу відбувалися численні і значні зміни. Над інтер'єрами резиденції працювали найвидатніші німецькі архітектори відповідних періодів, включаючи Кнобельсдорф, Гонтарда, Лангганса, Ердмансдорф і Шінкеля.
В результаті масштабних бомбардувань Берліна будинок постраждав від руйнувань і пожежі. . Для нової влади палац був символом прусського абсолютизму, керівництво НДР відмовилося від ідей відновлення зруйнованої будівлі і в 1950 році міський палац був підірваний У 1973—1976 роках на місці трибуни був збудований Палац Республіки. В 2007 році Бундестаг прийняв рішення про відтворення будівлі. На проектування і будівництво було витрачено понад 500 мільйонів євро. До 2015 року побудована перша черга споруди майбутнього комплексу «Гумбольдт-форум». Зараз в будівлі комплексу - музеї, бібліотека, лабораторії, кафе і ресторан з панорамним видом.

Джерело тексту та - палац підірваний у 1950 р.
                             - палац зруйнований у 2008 р.