Полтава. Меморіальна дошка Демиду Бурко

Демид Григорович Бурко  ( 1894 - 1988) — український педагог, поет, публіцист, церковний діяч. 1909 року закінчив Сутиську учительську школу, в 1913 — Вінницьку церковно-учительську школи. Працює в школі; у березні 1915 року мобілізований до війська. Закінчив школу прапорщиків у Вільнюсі, воював на Західному фронті. 1917 року прапорщик Бурко бере участь у Всеукраїнському військовому з'їзді в Києві. Працює референтом у Генеральному секретаріаті з військових справ, тоді ж співпрацює зі Всеукраїнською церковною радою. Січнем 1918 року Демид Бурко бере участь у бою під Крутами; через багато років напише вірш-спогад «На вічну пам'ять мученикам».Переїздить до Кам'янця-Подільського, там вступає на історико-філологічний факультет Камянецького університету. Вступає до українського війська — Волинська дивізія. Заарештований, перебував у Вінницькому концтаборі. У лютому 1922 року звільнений з ув'язнення завдяки амністії. Вчителює у школах Вінниччини та Київщини. 1935 року заарештований вдруге. Під час Другої світової війни Бурко в Полтаві — секретар Полтавського єпархіального управління УАПЦ. Очолює полтавську Свято-Миколаївську церкву. Був одним із організаторів Полтавського Українського Червоного Хреста. Був настоятелем парафій в Інгольштадті, Карлсруе, Людвігсбурзі, Новому Ульмі, Дорнштадті. З 1969 по 1973 рік виконував обов'язки голови Вищого церковного управління. 1973 роком був обраний Ради Митрополії УАПЦ. Помер отець Демид Бурко у Штутгарті.У Полтаві йому відкрито меморіальну дошку до 102-ї річниці Дня пам'яті полеглих в битві під Крутами на фасаді Свято-Миколаївському храму.

Джерело