м. Модена. Партизанська святиня Гірландіни.

Біля підніжжя вежі Гірландіна, дзвіниці Дуомо і символу міста, три великі вітрини містять обличчя сотень партизанів, убитих в провінції Модена; включаючи мирних жителів, загинуло близько 2 000 осіб: це пам'ятник Опору, народжений стихійно, як прояв народного болю.

Відразу після визволення жителі Модени почали виставляти тут фотографії своїх зниклих родичів, сподіваючись, що хтось зможе повідомити їм новини. З плином часу, аж до нинішнього офіційного вигляду, тут були зібрані всі портрети партизанів, полеглих у боротьбі з фашистами. 

«Якщо місто Модена і його провінцію можна вважати одним з найважливіших музеїв Опору в Італії, то його серце знаходиться на площі Тассоні, біля підніжжя дзвіниці Гірландіна. Мозаїка чорно-білих фотопортретів, розташована в трьох великих вітринах, прикріплених до основи  вежі, є «спонтанним музеєм» Моденського опору, створеним як жест народної необхідності і позбавленим святкового наміру. Там, де сьогодні виділяються сотні облич загиблих партизанів, після Визволення вперше була розміщена фотографія – єдина особиста річ – невпізнане тіло, знайдене в цьому місці, з надією, що хтось із перехожих впізнає загиблого. Після цього жесту населення почало використовувати стіну вежі для розміщення фотографій членів сімей, які зникли безвісти або загинули під час Опору, з тією ж надією отримати якісь новини. Спочатку прикріплені до дерев'яних рейок, притулених до стіни, після 1946 року портрети були зняті (з нагоди політичних виборів 1948 року Гірландіна була прикрита передвиборчими плакатами), щоб знову з'явитися в 1949 році, коли Національна асоціація італійських партизанів зібрала близько 1370 фотографій.

У 1951 році, під тиском деяких громадян, які виступали проти розміщення меморіалу на найбільш представницькому пам'ятнику міста, Суперінтенданція відхилила проект реорганізації та видала наказ про його демонтаж. Судова заборона, однак, з'явилася, коли три нові похилі столи вже були розставлені, і між наказами про передачу та проханнями про продовження, також мотивовані бажанням сімей загиблих не переносити меморіал, у середині п'ятдесятих років заборони на демонтаж припинилися. У той час як суперінтендант вказав як неправильне розташування пам'ятника в місці, яке ніколи не було ареною значних епізодів опору, сім'ї загиблих відповіли, що «якщо Дуомо, Гірландіна і місто все ще існують, то це завдяки найвищій жертві їхніх близьких». З тих пір місце розташування меморіалу більше не піддавалося сумніву, і, хоча в Модені протягом багатьох років з'явилося багато різноманітних пам'ятників, присвячених Опору, той, що знаходиться біля підніжжя Гірландіни, все ще є символічним місцем пам'яті міста».

Джерело