м. Модена. Дуомо.

Кафедральний собор Модени, офіційна назва якого - митрополичий собор Санта-Марія-Ассунта-ін-Сьєло і Сан-Джемініано, є головним місцем поклоніння в місті Модена, материнською церквою архієпархії Модена-Нонантола.

Шедевр романського стилю, собор був побудований архітектором Ланфранко на місці гробниці Сан-Джемініано, покровителя Модени, де вже у V столітті були зведені дві церкви. Будівництво почалось у 1099 році. У крипті собору знаходяться мощі святого, що збереглися в простій урні IV століття, покритій кам'яною плитою і підпертій колонами. Саркофаг, що зберігається в кришталевому футлярі, відкривається щороку з нагоди свята самого святого (31 січня) і останки святого, одягнені в архієрейські ризи з жезлом поруч, піддаються побожності віруючих.

Для будівництва нинішнього собору частково використовувалися матеріали, отримані з руїн римських будівель. Будівельні роботи йшли жваво, разом зі знесенням частин старого собору, щоб звільнити місце для нового, так що в 1106 році будівля вже була накрита і тіло святого покровителя можна було перенести з того, що ще залишилося від старої церкви, де він був похований, в крипту нового собору. Жахливий землетрус 1117 року, який спустошив долину По, не пошкодив собор Модени, що зробило його джерелом натхнення для архітекторів, які побудували та модернізували важливі будівлі, такі як собори Феррари, П'яченци, Парми і абатства Нонантола.

Коли старий собор був повністю знесений, роботи продовжилися, і до третього десятиліття дванадцятого століття робота наступників Ланфранко і Вілігельмо була завершена. В 1167 році до будівництва приєднались деякі послідовники і робітники з Кампіоне, які також прийшли з півночі Ломбардії, саме з Кампіоне д'Італія, сьогодні італійського анклаву в Швейцарії, звідси і назва.

Майстри Кампіоне були покликані завершити собор і, перш за все, дзвіницю, яка до того часу залишалася чотириповерховою і була завершена лише в 1319 році із зведенням восьмикутного ліхтаря. Ці майстри також відповідали за більшість внутрішніх прикрас.

У період з 2007 по 2008 рік Дуомо зазнав консолідованої реставрації. Замінено деякі досить деградовані несучі балки, відремонтовано тріщини в кладці. Також було відреставровано вікно-розетку, яке вважалося досить нестійким, як з точки зору колон (розібраних і зібраних заново по одній), так і поліхромних вікон XV століття. Реставраційні роботи також охопили фасад і південну сторону, з якої відкривається вид на площу Пьяцца Гранде, а також внутрішні склепіння, які були завершені в 2019 році.

У квітні 1934 року Папа Пій XI надав собору статус малої базиліки. 

Кафедральний собор Модени з вежею та міською площею Пьяцца Гранде включений ЮНЕСКО до списку об'єктів Всесвітньої спадщини Італії з 1997 року. Кафедральний собор Модени включений в Культурний маршрут Ради Європи Трансроманіка.

Джерело

Порта Реджіа, побудовані на початку тринадцятого століття робітниками з Кампіоне: вони з червоного веронського мармуру і характеризуються надзвичайним тонким тисненням (зверніть увагу на переплетені колони з боків і мотив із трояндами на арці) і двома левами, які тримають здобич між лапами: 

Княжа брама:

Брама Порта делла Пешерія або делле Донцелле, ті, які з видом на Віа Емілія приймали паломників (звідси міжнародний і язичницький зміст рельєфів). Назви походять від того факту, що перед брамою продавали рибу і що жінки заходили туди, щоб піти на месу:

Мармурова кафедра роботи Якопо і Паоло да Феррари, що зображує на ронделях чотирьох євангелістів, додана у 1501 році:

Indulgentia plenaria - умови отримання прощення гріхів:

Інтер’єри собору:

Крипта собору: