Старий ринок у Зальцбурзі

Ринок (Alter Markt ) був запланований у ранньому середньовіччі (13 ст.). До цієї міської ринкової площі були приєднані молочний і трав’яний ринок, буряково-капустяний ринок. Сьогодні він складається з величних рядів міських будинків, ядро яких здебільшого сягає середньовіччя, часто має вплив раннього модерну.
Посеред Старого Ринку сьогодні стоїть ринковий фонтан, який, за документами, був побудований тут замість старого колодязя в 1488 році.
- Будинок Alter Markt 3
Будинок був побудований на римських фундаментах. Тут знайдено залишки мозаїки та 150 римських монет

- Aптека існує на Alter Markt 7 з 1591 року, після того, як аптекар Генріх Мероде купив будівлю. У 1647 році ця аптека отримала назву князівсько-архієпископської придворної. У 18 столітті вона отримала дизайн у стилі рококо, який можна побачити й сьогодні. Обладнання цієї аптеки, тобто полиці, рецептурні столи, обладнання та посуд, які збереглися донині в сусідньому будинку N6 датуються приблизно 1760 роком.

- Alter Markt 9 і 10
Констанція Ніссен, вдова Вольфганга Амадея Моцарта , жила в цьому будинку з 1820 по 1826 рік зі своїм другим чоловіком Георгом Ніколаусом фон Ніссеном. Café Tomaselli є найстарішим із збережених кафе в Зальцбурзі та найстарішим у межах сучасної Австрії, можливо, навіть найстарішим постійно існуючим кафе в Центральній Європі. 1700 року судовий радник Зальцбурга з Йоганн Фонтен отримав дозвіл подавати каву, чай і шоколад. У 1752 році кафе перебрав наставник єпископа Штайгера, на честь якого вона довгий час називалася «Staigersches Caféhaus» і який надав новому блиску простому будинку кав’ярні, а також переніс його до теперішнього місця. Розташування в 1764 році. Відтоді ця кав’ярня безперервно перебуває на теперішньому місці. З 1852 року родина Томазеллі досі є власником зальцбурзького ресторану.

- Найменший старовинний будинок у Зальцбурзі
Поруч із кафе Tomaselli стоїть найменший будинок у місті завширшки 1,42 метра. Крихітний будинок (Alter Markt 10 a) був створений шляхом будівництва невеликого проходу (між 1830 і 1860 роками).

Джерело