м. Київ. Проект «Шукай». Міні-скульптура «Пальма Лівістона».

Ця скульптура присвячується найстарішій і найвищій пальмі у Києві. Пальма названа на честь Патріка Мюррея, лорда Лівінстонгського, який жив у 17 ст. Він захоплювався ботанікою і у своєму саду зібрав більше тисячі різних рослин. Пізніше його колекція стала основою для Единбурського ботанічного саду.
Хоча батьківщина пальми Лівістона це субтропічний пояс Австралії, південно-східної Азії, Океанії та Африки їй вдалося оселитися і в Європі, щоправда без оранжереї тут рідко обійдешся.

В Україну Livistona australis потрапила завдяки Вілібальду Бессеру ⎼ вченому-ботаніку, викладачу Волинського ліцею в Кременці. У 1810-20-ті Бессер листувався з європейськими ботаніками та обмінювався з ними рослинами. Завдяки його активності пальма приїхала з одного з ботанічних садів Європи до Кременця на заході України. Та це був тільки початок пальмових пригод.

У 1831 Волинський ліцей закрили, а з 1834-го його колекції почали перевозити до Києва, де вони стали основою для навчальної бази Університету св. Володимира. Переїзд колекції рослин почався у 1839. Наприкінці 1830-х в Києві почали облаштовувати ботанічний сад. Цією справою зайнявся відомий ботанік, а згодом ректор Київського університету Рудольф Траутфеттер. Саме він опікувався пальмою Лівістона та зайнявся будівництвом оранжереї. Все це забрало більше 10 років. І тільки у середині 19 століття Livistona australis отримала домівку на довгі десятиліття.
Спокійне життя ботанічного саду і пальми Лівістона обірвалося у революційні 1917-1920 роки. Особливо важкою була холодна зима 1919-1920 років. Тоді працівники університетського ботанічного саду самовіддано боролися, щоб зберегти якомога більше рослин. Для обігріву оранжерей топили буржуйки, власним одягом прикривали розбиті шибки, воду для поливу носили з іншого району Києва. Їхні зусилля не були марними і більшість колекції вдалося зберегти.
Не менш складним був період окупації 1941-1943 років. Тоді багато дерев ботанічного саду вирізали на дрова. А частину колекції цінних рослин німецькі військові вивезли з Києва. Пальмі Лівістона пощастило уникнути долі вкрадених орхідей, папоротей та інших пальм, очевидно вона вже тоді була завелика, щоб її кудись перевезти.

Більше як 150 років київська пальма жила у тісному дерев'яному контейнері. Лише у 1976 році її пересадили у відкритий ґрунт. Після цього вона вперше зацвіла. Тепер пальма Лівістона цвіте раз на декілька років, зазвичай у січні-лютому. Квітне вона близько 3 тижнів.
Невдовзі після першого цвітіння пальми, для тропічних та субтропічних рослин звели 32-метровий кліматрон (оранжерею), а все для того, щоб пальма Лівістона могла в ній поміститися. Нині висота пальми сягнула даху оранжереї.
На сьогодні київська пальма Лівістона є найстарішою та найвищою пальмою Європи, які ростуть в оранжереях. Завдяки своєму віку та розмірам вона має статус національного надбання. Автор – скульптор Юрій Білявський. Міні-скульптура встановлена у червні 2021 року.

Джерело