Пам'ятник Горбачевському в Тернополі

Іван Якович Горбачевський — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний, освітній діяч. Народився в травні 1854 року у селі Зарубинці на Тернопольщині Закінчив Тернопільську Українську гімназію імені Івана Франка. Вивчав медицину у Віденському університеті. Під час навчання голова студентського товариства «Січ». Упродовж 35 років, був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі.  Ректор Карлового університету; декан медичного факультету. Організував товариство «Українська громада» в Празі, створив фонд допомоги студентам.
Протягом 1906–1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору, член Палати панів австро-угорського парламенту, Перший українець - міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праґи. З 1924 року ректор Українського вільного університету. Помер в травні 1942 року.
Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії. Першим у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину; одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків. Відкрив фермент ксантиноксидазу. Запропонував нову методику визначення місткості азоту в  речовинах. Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою, написав 4-томний підручник лікарської хімії.
В 1992 р. Тернопільський медичний інститут названий ім'ям Івана Горбачевського.

^{Джерело тексту та фотографії Горбачевського}