Пам'ятна дошка Шаповалу М.Т., м. Харків

На фасаді будівлі Міської художньої галереї ім. С. Васильківського з боку вул. Раднаркомівської висить пам'ятна дошка Шаповалу М.Т.

Шаповал Микола Терентійович (15 червня 1919, Перша Багачка, Решетилівський район 22 березня 1982, Харків) - український письменник та поет, кавалер ордена Червоної Зірки, нагороджений медалями.
Походить з родини селян-бідняків. Був поводирем у кобзаря Федора Кушнерика, протягом 1928-1934 років виховувався в дитячому будинку - у віці двох років залишився круглим сиротою. Закінчив семирічку, вчився в Великосорочинському педагогічному технікумі, вчителював.
1938 року працював в великобагачанській газеті «Ленінський шлях» (згодом - «Рідний край»).
1939 - поступає до Українського комуністичного інституту журналістики, мобілізований до Радянської армії.
Учасник Другої світової війни, був в рядах військ, котрі зайняли в 1943 Харків. Маршал Іван Конєв згадував у своїх мемуарах його листівку - заклик до бійців, яку він склав перед наступом.
Працював у газеті «Молодь України» кореспондентом по Закарпатській області.
Після війни - на Закарпатті, закінчив Ужгородський університет, працював у газеті.
Згодом повертається до Харкова, де писав оповідання, повісті, романи про історію й сучасність, вірші для дорослих та дітей.
5 листопада 2004 року коштами мешкаючих в США його нащадків на будинку, котрий знаходиться в Харкові на розі вулиць Чернишевського та Раднаркомівської, де з 1955 по 1982 роки Микола Терентійович проживав, встановлена меморіальна дошка.
Джерело.