Чортові Сходи

Аватар пользователя VoloksboR
  • Теги:
    • Ущелье (Каньон),
    • Перевал,
    • Гора,
    • Природные объекты

Оценка: -5 / 1 участник / 0 рекомендации / (+0) (-0) качество

  • УкраинаКрым Автономная РеспубликаОлива
Описание

Бескиди сивi, червонi скелi,
Дикi, непевнi, нависли над нами.
Се, кажуть люди, злих духiв оселi
    Стали пiд хмари стiнами.

З гiр аж до моря уступи сягають,
Люди прозвали їх   Ч о р т о в i   с х о д и;
Ходять злi духи по них та збiгають
    Гучнi веснянії води.

Люди ж не смiють зiйти по тих сходах
Геть на верхiв'я, туманом повитi, —
Духи поклали по всiх переходах
    Скелi, вiд кручi вiдбитi;

Хто тiльки йтиме по сходах, — задушать,
Кинувши скелею в нього тяжкою,
I подоланого стогiн заглушать
    Духи луною гiрською.

(Леся Українка, Мердвен)

 

У густому лісі серед неприступних обривів західної периферії Ай-Петрінської яйли ховається, напевно, один з найвідоміших гірських перевалів Криму – знаменитий Шайтан-Мердвен (Чортові Сходи, тюрк.). Дно урвистої ущелини, що йде з Південного берегу в гори, наче викладене тут гігантськими сходинами й дійсно на окремих ділянках нагадує напівзруйновані величезні сходи.

Багато дослідників і мандрівників минулого впевнено вважали ці сходини одною з споруд таврів (стародавніх жителів Гірського Криму), що збереглася, – настільки правдоподібно виглядає їхня «рукотворність».

Насправді «сходини» Чортових Сходів – одна з численних витівок гірської природи: їхні окремі прогони сформовані шарами вапняку, що зазнали вивітрювання й сильного руйнування, і виглядають наче витесаними. Щоправда, на деяких ділянках гірської стежини, що йде ущелиною Шайтан-Мердвен, можна дійсно побачити залишки підпірних стін-крепид – єдиних слідів людської праці, що її було докладено до створення «сходів». Але це свідчить лише про те, що стародавні жителі Кримських гір трішки дооблаштували створену природою споруду, зробивши підйом до перевалу більш зручним і надійним.

Вид на пер.Шайтан-Мердвен і на Байдаро-Кастропольску стіну з масиву Мердвен-Каяси:

Вид на ущелину з мису Ісар-Кая, де колись знаходилося невеличке укріплення, що прикривало цей важливий гірський прохід:

Вид на перевал з Верхнього Південнобережного шосе:


Вид на западину де знаходиться прохід з дороги, що веде від Верхнього шосе до с.Олива:

Отже сходи. Ми можемо лише спробувати уявити їх первісний вигляд: дном неглибокої ущелини серед кам’яних завалів прокладені прогони примітивної дороги – 40 стрімких поворотів, затиснутих у кам’яну тіснину, яка, очевидно, була розрахована на в’ючаків і двоколісні візки. Вона, ймовірно, існувала з найдавніших часів, в усякому разі, до прокладення дороги через Байдарський перевал, Шайтан-Мердвен був єдиним шляхом з північних передгір’їв на західне Південнобережжя. А знахідки кременевих артефактів (виробів епохи неоліту) в ущелині Чортових Сходів свідчать про те, що люди відвідували ці місця вже 10 тис. років тому. Археологічні знахідки в цій місцевості (дрізки червонолакових чаш, ручки амфор) також вказують на те, що ця дорога тривалий час використовувалася римлянами, що прямували з Херсонесу до фортеці Харакс на мисі Ай-Тодор через Байдарську долину.

Так виглядають ці сходи в наш час (навіть важко уявити, що колись тут могли їздити візки, хоч і двоколісні):

Чому перевал називається «сходами» тепер більш-менш зрозуміло. Залишилося з’ясувати, чому ці сходи «чортові»? Відповідь на це запитання була знайдена випадково авторами книги «Перевалами Горного Крыма» під час проведення польових робіт у складі ландшафтної експедиції АН України в 1975 році. Ось як описується це відкриття в книзі:

«…нам пришлось всё-таки заночевать под перевалом Чёртова лестница. Всё было как обычно – поставили палатку, сварили на примусе ужин, улеглись спать. Сон, однако, не пришёл: ночью лес как будто ожил, он наполнился таинственными громкими звуками. Где-то звучал истерический смех, где-то раздавались рыдания, где-то – стоны... Звуки доносились со всех сторон, казалось, горы наполнились привидениями, собравшимися на свой шабаш... Жуткая какофония продолжалась до самого утра.

Невыспавшиеся, уставшие и злые, оправились мы с рассветом на перевальную точку. Преодолев большую часть склона, вышли на скалистый участок и тут... Нависающие над тесниной скалы изобиловали отверстиями, щелями, небольшими гротами, это были какие-то «дырявые» скалы. Карстовые процессы и выветривание превратили известняк в огромное каменное «сито», сквозь отверстия которого струился слабый поток воздуха.

Объяснение феномена, с которым мы столкнулись, оказалось банально простым: ночью поток холодного и тяжёлого горно-долинного ветра, усиленного ночным бризом, с большой скоростью, как в аэродинамической трубе, скатывается по ущелью Чертовой лестницы вниз и, проходя сквозь отверстия в скалах, начинает... звучать. Интригующая загадка необычного названия перевала неожиданно получила вполне исчерпывающее объяснение.».

Зрозуміло, що стародавні жителі Гірського Криму стикалися з цим, як їм здавалося, незрозумілим феноменом. Ймовірно, вони зі страхом і пошепки оповідали один одному про нечисту силу, гірських духів, що мешкають на перевалі, і намагалися мерщій проскочити «недобре» місце…Тим більше, що сходини витесані в камені були явно нелюдського, скоріше, циклопічного розміру. У такому випадку, важко підібрати для подібного місця більш підходящу назву – Чортові Сходи.

З перевальної точки відкриваються гарні краєвиди на скелі, що оточують прохід, і на узбережжя:

 

Джерело: Ена Ал.В., Ена Ан.В. Перевалами Горного Крыма. Научно-популярный очерк-путеводитель. – Симферополь: Бизнес-Информ, 2007.

 

Как добраться к точке: 
Машиною по Верхньому шосе прямо до входу (див. останнє фото), або пішки від зуп.Оліва на Південнобережному шосе, або пішки з Байдарської долини по одній з численних стежок, що ведуть на плато.
0
Ваша оценка: Нет

Вернуться к началу