м. Львів. Кам'яниця Андреоллі

Кам’яниця будувалася протягом 1766-1778 рр., архітектори – Х. Мурадович, Ф. Кульчицький. Архітектура цього будинку, вписаного в ансамбль середньовічної ринкової площі, є прикладом класицизму останньої третини XVIII ст. Сьогодні (2009 p.) використовується як житловий будинок.

Історія

Кам’яниця Андреоллі побудована у 1766–1768 рр. на кошти полковника, останнього польського королівського коменданта львівського гарнізону Фелікса Коритовського за проектом Христофора Мурадовича на місці двох давніх кам’яниць. Перша з них (XVI ст.) раніше була власністю Шарфенберґів, Острогорських, Ґроссваєрів, Кампіанів. Тут мешкав також бургомістр Львова, історик і поет Бартоломей Зиморович. Друга кам’яниця – колишня власність лікаря короля Сиґізмунда ІІІ – Станіслава Дибовицького. 

В 1765 р. будинки перебували у аварійному стані і був продані; перший – за три тисячі злотих, другий – за 85 злотих. Через два роки власником обох кам’яниць став Ф. Коритовський. Новий власник, на ділянці, яку займали дві давні будівлі, побудував велику п’ятивіконну кам’яницю, на фронтоні якої було розміщено герб Мора.  За переказами, при будівництві він використав безкоштовну працю 400 засуджених до страти гайдамаків, взятих у полон при повстанні Коліївщини на Правобережній Україні. Гайдамаки звели прекрасну кам’яницю, однак після закінчення будівельних робіт були страчені. 

В 1803 р. будинок став власністю Доменіко Андреоллі, який прибув до Львова з Швейцарії. У 1825 р. він відкрив в подвір’ї будинку першу у Львові цукерню.  Поряд з нею почали утворюватися інші крамниці. 

Кам’яниця була власністю родини Андреоллі майже 70 років, близько 1870 р. кам’яницю і частину цукерні купила родина Ербарів, які провадили давню цукерню до кінця ХІХ ст.

Архітектура

Будинок палацового типу, споруджений на західній стороні пл. Ринок на місці двох давніх кам’яниць. Будівництво датується 1766-1778 рр., архітектори – Х. Мурадович, Ф. Кульчицький.

Кам’яниця чотириповерхова, цегляна, тинькована, в плані – прямокутна. На фасаді компонуються рустовані лопатки, над нижнім ярусом виступає балкон з балюстрадою. На поверхах розміщено по п’ять вікон прямокутної форми. Фронтон з ліпним картушем у тимпані завершує композицію фасадної стіни.

По осі будівлі влаштовано наскрізний прохід до вул. Театральної (колишній пасаж Андреоллі).

Джерело тексту