м. Львів. Кам'яниця Роттендорфівська

Історія

Будинок має традиційну назву “кам’яниця Роттендорфівська”. Так він позначений у ліктьовому податку 1767 р., хоча згадувався ще з XVII ст. Тут містилася відома у Львові кав’ярня Латиновичевої (Łatynowiczewa), в якій збиралися переважно вірмени, – це був своєрідний культурний центр. У будинку мешкали вірменські родини Бернатовичів (Bernatowicz), Яхимовичів (Jachimowicz), Яновичів (Janowicz).

У XVIII ст. кам’яницю викупили отці-домініканці. Перша реконструкція, від фундаментів, відбулася 1768 р., наступна – 1781 р. Ремонтні роботи проводилися і в ХІХ ст., і на поч. ХХ ст.1862 р. на подвір’ї добудовано вузьку офіцину (флігель), прилеглу до західного граничного муру. У 1903 р. над сходовою кліткою встановили світловий ліхтар. У 1908 р. на замовлення тодішнього власника будинку, товариства “Ризниця”, за проектом арх. Василя Нагірного було реставровано фасад.

Сьогодні приміщеннями 1-го поверху користується відділення Укрпошти.

Кам’яниця Роттендорфівська є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (Постанова №970 Ради міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 року), ох.№326/40.

Архітектура

Будівля є компонентом у лінії забудови північної сторони пл. Ринок. Кам'яниця видовжена в плані, складається з двох блоків, розділених внутрішнім подвір’ям: фронтального і тильного будинків. У подвір’ї з західного боку прибудовано офіцину. Основу корпусу складають конструкції, датовані ІІ пол. ХVІІІ ст., однак під час ґрунтовних перебудов було збережено планувальну структуру попередньої ренесансної кам’яниці, її підвали та граничні стіни.

Будинок мурований із кам’яних блоків (1-й поверх) та цегли, чотириповерховий, з бочковими склепіннями у пивницях та на партері й дерев’яними міжповерховими перекриттями. Дах спадистий, критий бляхою. У центрі корпусу влаштована широка сходова клітка з верхнім освітленням. До сходів веде вузький коридор від головного входу. На верхніх поверхах уздовж флігеля йдуть галереї.

Вистрій триосьового фасаду відображає стильові впливи рококо та архітектури доби Йосифа ІІ. Перший ярус відділений від верхніх поверхів тягою. Вхідні двері до помешкань (ліворуч) та до пошти (праворуч) – в обрамуваннях із лучковими завершеннями. Центральну вісь акцентує балкон на консолях, із ажурною рокайльною решіткою. Площину стіни на рівні верхніх поверхів по вертикалі членують лопатки. Вікна – у вузьких обрамуваннях із декоративними віньєтками та стрічками ампірних гірлянд внизу, на останньому поверсі – з металевими жардиньєрками. На рівні 2-го поверху – підвіконні вставки з горельєфами, в яких зображено жіночі фігури. Фасад завершений профільованим карнизом широкого виносу.

Пам’ятка є типовим прикладом львівського будинку XVIII ст., спорудженого з використанням основи попередньої ренесансної кам’яниці зі збереженням старої планувальної структури.

Джерело тексту