м. Бердичів. Пам'ятний знак євреям Бердичева, що загинули в боротьбі з фашизмом, та мирним жителям, що були розстріляні німц

15-16 вересня 1941 року відбувся наймасовіший розстріл мирних жителів єврейської національності міста Бердичева і Бердичівського району. У 10-ти братських могилах, що знаходяться на західній околиці с. Любомирка (колиш. х. Шльомарка), південно-східній околиці с. Мирного (колиш. х. Сокуліно), південно-східній околиці с. Радянського (колиш. Жидівці) в полі поблизу дороги Бердичів-Райгородок поховано 18 640 мирних жителів, переважно жінок, дітей і стариків єврейської національності, що були страчені нацистами.

Люди, що повернулись до Бердичева після окупації, думали про увіковічення пам'яті фашистського геноциду, але в роки сталінізму це було неможливим. На початку 60-х, в часи хрущовської відлиги, єврейська община зібрала кошти, привела у порядок земляний вал, під яким лежать тисячі загиблих, і встановила гранітний пам’ятник-обеліск висотою 2,5 м., обгородивши його масивними ланцюгами. На пам’ятник нанесли присвятний напис. Реакція партійно-радянського керівництва була негайною: на засідання бюро обкому партії запросили голову місцевого колгоспу "Маяк" Семена Мусійовича Прейгермана, секретаря гарнізонної партійної організації, командира військової частини Магерина, партійне та радянське керівництво міста та району, а також міліції та відділення комітету держбезпеки. Аргументи влади були лаконічними: пам’ятник – це орієнтир, що демаскує військовий аеродром. Та кожен розумів, що триметровий пам'ятник навряд чи є кращим орієнтиром, ніж дзвіниця церкви чи водонапірна башта, що також розташовувались поряд. Дісталося всім присутнім, навіть військовим за те, що дозволили впорядкувати могилу та встановити на ній пам’ятник. Винесли догану офіцеру запасу бердичівлянину Співаку, одному з організаторів встановлення пам’ятного знаку. Наступної ночі пам’ятник демонтували та вивезли у невідомому напрямку.

Через чверть століття після цих подій пам'ятник віднайшли на території єврейського кладовища по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська) та встановили при вході до нього. 6 травня 1990 року біля пам'ятника в день його відкриття відбувся траурний мітинг, організований Товариством єврейської культури Бердичева. Безпосередню участь у відновленні пам'ятника приймали керівники товариства Давид Юхимович Крис, Лев Семенович Тартаковський, Микола Гельбер, Геннадій Рапопорт та інші.

На пам'ятнику викарбовано зірку Давида та напис на ідиш та російській мові: "В память евреям Бердичева, павшим в борьбе с фашизмом в годы Великой Отечественной войны и мирным жителям расстрелянных фашистами 1941-1945".

Нині щороку, в річницю трагічних подій вересня 1941 року біля пам’ятного знаку проходять траурні заходи з вшанування пам'яті загиблих євреїв.

Джерело