Пам'ятник Шимку М.М., м. Київ

На Аллеї Героїв "Небесної Сотні" (кол. вул. Інституська), на тротуарі поряд з готелем "Україна" встановлено пам'ятник Шимку М.М. Тут він загинув.

Максим Миколайович Шимко (21 жовтня 1979, Вінниця, УРСР - 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Герой України.
Максим був учасником Вінницького клубу історичної реконструкції «Білий вовк». Член УНА-УНСО. Останній запис, який він залишив на свої сторінці у соціальній мережі, датується 18 лютого 2014 року: «За Україну! Хто може, їдьте в Київ!».
Козак 4-го редуту Майдану, загинув 20 лютого під час розстрілу майданівців снайперами на вулиці Інститутській. Куля снайпера влучила Максимові в шию під час того, як він намагався врятувати пораненого.
Панахида відбулася на вул. Театральній, побратими з його сотні несли тіло від вулиці Карла Маркса на руках. Поховали Максима на Центральному міському цвинтарі м. Вінниця поряд із професором Вінницького національного медичного університету Ігорем Хаїмзоном. На труну поклали щит. Похорони транслював телеканал ВДТ. Провожати героя в останню дорогу прийшло близько 10 тис. вінничан.
Мати Максима Шимка звернулася до вінничан із закликом ніколи свої голоси на виборах не продавати. На його честь перейменовано вулицю Карла Маркса у Вінниці, неподалік від місця де він проживав. За це проголосували жителі міста на зборах.
Згодом батьки загиблого за власний кошт встановили пам'ятну дошку на його честь.
Присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.
Нагороджений посмертно медаллю «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015).
Джерело.