м. Львів. Кам'яниця Коломийська.

Кам'яниця Коломийська — житловий будинок XVII століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 357). Унікальна збереженими фресками на стінах і стелі.

Найстаріша згадка про кам'яницю на місці сучасного будинку № 9 належить до 1382 року — саме цим роком датована найстаріша із збережених міських книг Львова. Ця кам'яниця, зведена, вірогідно, у готичному стилі, згоріла під час великої пожежі 1527 року, була відбудована і повторно згоріла у 1564 році. Після цього, у другій половині XVI століття, на місці згарища звели кам'яницю у стилі Відродження, структура якої збереглася і в сучасній будівлі. Свою назву кам'яниця отримала у середині XVII століття, від її власників, родини Коломийських (Kolomyiski).

У 1712 році кам'яниця знову значно постраждала від пожежі, але тогочасний власник, Фабіан Коломийський, перебудував її, лишивши на згадку про пожежу напис латиною на дерев'яному сволоку: «Post conflagratam igne lapideam in anno 1712» (укр. «Після спалення вогнем у 1712 році»). Ймовірно, саме тоді екстер'єр кам'яниці набув барокових рис. Наприкінці XVIII століття власником будинку був маляр Стефан Вишинський.

У 1820-х роках у кам'яниці відкрився готель «Вікторія», перед відкриттям якого будівлю ґрунтовно реконструювали. Готель був розрахований на вишукану публіку, тут були кімнати розпусти, а на першому поверсі містився ресторан-винарня «Під трьома муринами».

Восени 1939 року готель і ресторан у Коломийській кам'яниці закрили, а в жовтні 1939 року в ній була влаштована виборча дільниця. Після війни будинок перетворили на житловий, за проектом архітектора Леонтьєва. Під час реконструкції змінили внутрішнє планування, перетворивши готельні номери на комунальні квартири, влаштували бетонні перекриття, а інтер'єрні розписи зафарбували. На першому поверсі відкрився магазин молочних виробів.

У 1986 році кам'яницю Коломийську рішенням сесії Львівського облвиконкому № 44 від 28 січня того ж року включили до місцевого реєстру пам'яток під охоронним № М-619. Було проведено реставрацію інтер'єру, під час якої реставратори Костянтин Присяжний, Любарт Ліщинський та Мирослава Майорчук віднайшли зафарбовані розписи XIX століття. На той час вдалося відтворити лише один фрагмент — на стелі брами (художник-реставратор Ніна Присяжна).

У 2006 році перший поверх кам'яниці пристосували під кав'ярню, яка отримала назву «Фреска». Під час ремонтних робіт реставратори Віктор Гануляк та Люба Одрехівська відреставрували фрагменти оригінальних розписів у приміщенні кав'ярні.

Будівля чотириповерхова (четвертий поверх надбудований наприкінці XIX ст.), мурована з каменю і цегли, видовжена у плані, вкрита двосхилим дахом із ліхтарем, має внутрішнє подвір'я і флігель. Її структура характерна для середньовічного Львова: будівля тритрактова (тобто складається з трьох частин — парадної, тильної і сходів), дводільна. Головний фасад тинькований, тривіконний, у лівій частині розташована вхідна брама, виконана у стилі ампір, що веде до сходової клітки. Площина фасаду розчленована коринфськими пілястрами, на базах яких розміщені барельєфи у вигляді грон винограду, які нагадують про ресторан-винарню, який існував на першому поверсі У XIX—XX століттях. Вікна прямокутні, на другому поверсі прикрашені фігурними сандриками (прямокутними на крайніх вікнах і лучковим — на центральному вікні) із ліпним орнаментальним декоруванням, на третьому — прикрашені ліпниною з акротерієм. Між третім і четвертим поверхами розташований розвинений карниз із модульйонами у вигляді жіночих голівок.

В інтер'єрі кам'яниці збереглися елементи декору стелі (розети, волюти, гірлянди) та фрагменти розписів XIX століття. Серед них — янголята-путті із пляшками шампанського і токайського (символ вишуканої кухні колишнього ресторану-винарні), морський пейзаж у голландському стилі, який символізує заморські контакти господаря.

Джерело