Тріумфальна арка Костянтина у Римі

Тріумфальна арка Костянтина — арка з трьома проходами, розташована в Римі між Колізеєм і Палатином на древній Via Triumphalis. Побудована в 315 році і присвячена перемозі Костянтина над Максенцієм в битві біля Мульвієвого мосту 28 жовтня 312 року. Є найпізнішою із збережених римських тріумфальних арок. При будові використано елементи декору, зняті з стародавніших монументів. Крім того, це єдина в Римі арка, побудована на честь перемоги не над зовнішнім ворогом, а у громадянській війні.
Арка має висоту 21 м, завширшки 25,7 м і глибину 7,4 м. Центральний проліт 11,5 м і висотою 6,5 шириною, бічні: по 7,4 м і 3,4 м. Основна частина монумента виконана з мармурових блоків, аттик цегляний, облицьований мармуром.На аттику попарно розташовані 8 барельєфів, зняті з невідомого пам'ятника епохи Марка Аврелія (161-180), імовірно тріумфального монумента на честь війни з сарматами (169-175). По північній стороні зліва направо зображуються: повернення імператора в Рим з військового походу, імператор залишає місто і вітається персоніфікованою Via Flaminia, імператор роздає гроші народу, імператор допитує полоненого германця. За південній стороні (також зліва направо): перед імператором постає німецький вождь, інші бранці, імператор звертається до військ, імператор приносить у жертву богам свиню, овечку, і бика. На барельєфі з роздачею грошей народу залишилися сліди віддаленої постаті сина Марка Аврелія — Коммода. На вершині кожної колони знаходяться фігури даків, взяті, ймовірно з форуму Траяна. Звідти ж, або з казарм імператорської кінної гвардії, походять барельєфи з бічних стін аттика арки і з центрального прольоту, що зображують святкування перемоги над даками.
8 коринфських колон (по 4 з кожної сторони) виконані з нумідійського жовтого мармуру. Підстави колон прикрашають рельєфи із зображенням Вікторії (лицьовий бік), римських солдатів і полонених варварів (бічні сторони), Вікторія зображена також в пазухах зводу головного прольоту. Всі ці рельєфи відносять до часів Костянтина. Над бічними арками розташовані пари медальйонів 2-метрового діаметра епохи Адріана. По північній стороні зліва направо на них зображуються: полювання на вепра, принесення жертви Аполлону, полювання на лева, принесення жертви Геркулесу, по південній (також зліва направо): виїзд на полювання, принесення жертви Сільванії, полювання на ведмедя, принесення жертви Діані. Голови Адріана замінені у сценах полювання на північній стороні на Костянтина, в сценах жертвоприношень: на Ліцинія і Констанція Хлора; на південній стороні навпаки. З бічних сторін арки на аналогічних медальйонах вже часу Костянтина зображені божества Сонця (від сходу) і Місяця (з західної) на колісницях. При Костянтині також був створений рельєфний фриз, що ілюструє похід Костянтина проти Максенція. Розповідь починається з східної сторони від'їздом з Мілана, продовжується на південній сценами з військової кампанії. На західній стороні поміщений в'їзд Костянтина в Рим, на північній — виступи перед народом і роздачі грошей.

Джерело тексту та зображення арки з картини 1645 р.

Поряд – арка Тіта – перша у Римі