Театр Ла Скала и його музей у Мілані

Театр Ла Скала (італ. Teatro alla Scala або La Scala) — оперний театр у Мілані (Італія), один з провідних оперних театрів світу.
Будинок театру побудований у 1776—78 роках архітектором Джузеппе Пермаріні.
Перша вистава (опера Антоніо Сальєрі «Визнана Європа» / «L'Europa riconosciuta») відбулася 1778 року.
Починаючи від XIX століття Ла Скала стає міжнародним центром оперного мистецтва. Багато видатних опер виникло з призначенням постановки на цій сцені. Зокрема тут відбулися прем'єри таких опер, як «Пірат» (1827) і «Норма» (1831) Вінченцо Белліні, «Лукреція Борджа» (1833), «Оберто» (1839), «Набукко» (1842), «Отелло»(1887) і «Фальстаф» (1893) Верді, «Мадам Баттерфляй» (1904) і «Турандот» Пуччіні.
Під час Другої світової війни театр був зруйнований і відновлений у первісному виді інженером Л. Секкі. «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році. Остання велика реставрація проводилась в 2001—2004 роках.
В театрі Ла Скала співали й видатні українські співачки — Соломія Крушельницька, Євгенія Зарицька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець.

Джерело

Музей театру Ла Скала (італ. Museo teatrale alla Scala) — приватний театральний музей при театрі Ла Скала, що вісвітлює не тільки історію самого театру та його колишніх вистав і акторів , задіяних в цих постановках, а й історію театрального мистецтва Італії взагалі та окремих, надзвичайно обдарованих осіб. Окрім музею театр має непогану власну бібліотеку та архів.
Приватний музей театру Ла скала розташований неподалік від самого театру в будинку Рікорді (триповерхова споруда ліворуч від театру).
Перша частина майбутніх експонатів була придбана на аукціоні 1911 року в Парижі. Це була колишня збірка Луїджі Самбон, великого прихильника театрального мистецтва. Орієнтувались на умовну історію театрального мистецтв від античності до сучасності. З цією ідейною програмою майбутнього театрального музею його і відрили для відвідувачів восьмого березня 1913 року в Мілані. Створення театрального музею в Мілані стимулювало передачі в новостворений заклад різноманітних збірок, так чи інакше пов'язаних з театральною історією та театральним мистецтвом. Фонди музею театру Ла Скала доволі різноманітні
:- Археологічні знахідки керамічних ваз і олійних ламп стародавніх греків і римлян з театральними сюжетами та зображеннями сатирів, менад, стародавніх вистав, театральних масок.
- Колекція порцеляни  з зображеннями масок комедії дель арте та акторами.
- Численні портрети акторів, композиторів і відомих співаків минувшини.
- Театральні програмки, афіші і плакати, ескізи для театральних завіс, театральних костюмів акторів.
- Відділок лялькового театру.
При музеї сформувалась театральна бібліотека. Сюди почали надходити приватні бібліотеки, партитури та ноти, статті та критичні відгуки. 1954року сюди передали приватну бібліотеку театрального драматурга і критика Ренато Симоні. В пам'ять про його мати бібліотеку називають бібліотекою Лівії Симоні.
На початок 21 століття бібліотека театру Ла Скала нараховувала 150 000 одиниць збереження, що висвітлюють історію театру, опери, танцювального мистецтва і народних танців, лялькового театр.
Окремий розділ музею та бібліотеки — театральний архів. Саме сюди передають афіші й театральні плакати, ескізи костюмів, фотографії театральних сцен з опер і вистав, лібрето опер, листування акторів і режисерів, співаків, композиторів як пов'язаних з театром Ла Скала, так і пов'язаних з історією театру взагалі від 17 століття до початку 21-го. Серед них і рукописи та партітури Джакомо Пуччіні, Джузеппе Верді, Джоакіно Россіні, Гаетано Доніцетті тощо.

Джерело