м. Київ. Будинок № 99 по вул. Саксаганського.

Побудований у 1911-1912 роках. Семиповерховий (перший поверх цо­кольний, останній мансардний), цегля­ний, тинькований, у плані Т-подібний, односекційний, з ліфтовою шахтою у центрі. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. На пра­вому фланзі проїзд на подвір'я. Вирішений у формах пізнього модерну. Пам’ятка архітектури.

Чоловий фасад побудовано за класи­цистичною симетричною схемою: на флангах — тривіконні розкріповки, акцентовані на рівні мансарди тра­пецієподібними щипцями під оригі­нальними гостроверхими дашками, у центрі — вхідний портал, масивний балкон та плаский сегментний еркер на рівні четвертого — п'ятого поверхів, що закінчується балконом. Горизон­тальні членування визначають русто­вані площини міжвіконь першого по­верху, невеликий карниз над п'ятим поверхом, довгий вузький балкон-галерея мансардного поверху, вписаного у вальмовий дах із заломом. Важливу роль в архітектурній композиції віді­грають віконні прорізи різноманітної конфігурації: прямокутні — на першо­му-четвертому поверхах, аркові — на п'ятому, з трапецієподібними та скоше­ними (чвертьциркульними та прями­ми) перемичками — на шостому—сьо­мому поверхах. Розміщені у шаховому порядку балкони мають як масивні огородження, так і металеві ґрати з типовим для модерну рисунком зірки-перехрестя.

В оздобленні фасаду застосовано архі­тектурний, скульптурний і орнамен­тальний декор. Прямокутний отвір входу фланковано двома колонами композитного ордера, масивні фусти яких частково декоровано канелюрами. Над гладеньким архітравом, який підтримують колони, — напівциркульне вікно вестибюля з віялоподібним заскленням. Розташований вище бал­кон вирізняється масивним огороджен­ням, бетонні тумби якого прикрашено горельєфними чоловічими головами, проміжну площину — стилізованим гіллям. На рівні балкона вміщено два горельєфи у вигляді напівоголених жі­ночих постатей, що на зразок каріатид підтримують нижню площину еркера. У центрі останнього — порожнє гори­зонтальне поле, яке, вірогідно, призна­чалося для нині відсутнього рельєфу.

В інтер'єрі будинку збереглося пер­вісне оздоблення вестибюля та просто­рої сходової клітки, яка освітлюється ліхтарем верхнього світла. Одномар­шові мармурові сходи вестибюля почи­наються від коробової трицентрової арки, що відділяє сходову клітку. Стіни декоровано пласким рустуванням, піля­страми на орнаментованих консолях, меандровим фризом і трьома барельєфами з пасторальними сценами, вико­наними на пейзажному тлі (викривлені пізнішим пофарбуванням). Пласку сте­лю вестибюля прикрашено рослинними ренесансними орнаментами, які оточу­ють незаповнене поле плафона. Май­данчики тримаршових сходів викладе­но метлаською плиткою (восьмикутни­ки та квадрати). Сходи мають орнамен­товані огородження, в основу візерун­ка покладено мотив кола та чотирьох кутових рослинних елементів. Стіни оздоблено ромбоподібними й округли­ми фільонками з обрамленням рослин­ним декором та без нього.

Будинок — цінна пам'ятка архітектури і мистецтва доби модерн.

Джерело