Отчий дім Фридерика Шопена в Желазовій Волі

Отчий дім Фридерика Шопена в Желязовій Волі коло м. Сохачев - музей, до складу якого входять будинок і семигектарний ландшафтний парк над річкою Утрата. Хата з довколишнім парком є відділом Музею Фридерика Шопена Національного Інституту Фридерика Шопена у Варшаві.

Вперше маєток фіксується в гродських актах 1579 р., де названо власників Желазової Волі Миколу і Петра Желазів. Наприкінці 18 століття перебував у власності Петра Лущевського, а пізніше Папроцьких. На той час тут було 9 хат.
На межі 18-19 ст. село придбала малозаможна графська родина Скарбків. Каспер і Людвіка Скарбки поселилися у дворі з двома флігелями (будівля була в абрисі підкови; сучасна хата це власне східний флігель). Вихователем їх дітей був Миколай Шопен, який у 1806 р. одружився з Юстиною Крижанівською, управителькою маєтку, родичкою господарів. Їх доньки: старша Людвіка Маріанна і молодші Юстина Ізабела та Емілія народилися у Варшаві. 1 березня (22 лютого) народився Фридерик, друга дитина Шопенів. В Желазовій Волі він був не довго, вже восени Шопени переїхали до Варшави, а юний Фридерик відвідував Скарбків під час канікул та родинних свят. У 1812 р. маєток Скарбків згорів. Залишилися тільки два флігелі.
В 1834 році Міхал Скарбек покінчив життя самогубством. Новими власниками Желазової Волі стали Шуберти. А в 1840 році Желазову Волю придбав барон Евґгард, який потім продає село Пешлам. В 1859-1879 рр. власником був Адам Товянський. До маєтностей тоді належали два фільварки у Мокасі і Желазовій Волі та села Желазова Воля, Ходакувек, Буди Желазовські, Товяни. В самій Желазовій Волі на той час нараховувалося 11 кам'яних і 12 дерев'яних будинків та водяний млин. Від 1879 р. двір знаходився у руках Александра Павловського, який відкрив у хаті де народився Фридерик Шопен господарську крамницю. У 1894 р. за ініціативою російського композитора Мілія Балакірєва в парку маєтку було встановлено пам'ятник Фридерику Шопену за проектом Броніслава Жоховського з медальйоном проекту Яна Войдиґи. Під час Першої світової війни згорів правий флігель двору. У 1918 році маєток Желазова Воля розділено між місцевими селянами.
В 1928 році варшавське Товариство Приятелів Дому Шопена і Шопенівський Комітет з Сохачева придбали флігель і 3 гектари землі довкола будинку за 40000 злотих у Роха Шиманяка, який був власником терену від 1918 року.
В час Другої світової війни у хаті жили німецькі солдати, а наприкінці війни тут розташовувався шпиталь.
В 1926 р. було засновано дві громадські органзіції, що поставили собі за мету викуп Желазової Волі з приватного володіння. Це варшавське Товариство Приятелів Дому Шопена і сохачевський Шопенівський Комітет. В 1928 році їм вдалося здійснити свій задум. А в 1931 році Комітет Побудови Дому Шопена розпочав реконструкцію вцілілого флігеля за проектом архітектора Юліана Жаковського. В 1930-х роках упоряджено інтер'єр стилізованими під 19 століття меблями авторства Леха Нємоєвського. 17 вересня 1931 року відбулося символічне відкриття дому. Для відвідувачів об'єкт відкрився з червня 1939 року. Після втрат періоду Другої світової війни виникла потреба у новій реконструкції. У 1948 році професор Мєчислав Кузьма розробив новий проект. Реставраційні роботи були проведені у 1958 і 1968 роках.
В 1951 році хата разом із парком увійшла до складу Національного Музею у Варшаві. Від 1953 року піклування над об'єктом узяло Товариство імені Фридерика Шопена з Варшави.
Щороку Желазову Волю відвідують близько 200000 гостей з усього світу.

Хата у Желазовій Волі була збудована близько 1800 року як флігель двору Каспера і Людвіки Скарбків. Лівий флігель двору після весілля заселили Шопени. В 1806 році це був невеликий кам'яний будинок, з високим і похилим дахом, з великими вікнами, двома вікнами у даху, без ґанку, всередині мав сім кімнат побілених вапном. Під час наполеонівських війн в 1812 році двір господарів знищила пожежа, залишилися тільки два флігелі, в правому з яких від 1834 року мешкали власники маєтку. Після переходу Желазової Волі у власність Адама Товянського в 1860-х роках вчинено ремонт флігелю, що змінив його початковий вигляд, зокрема добудовано ґанок. Павловський пристосував місце народження композитора для господарських потреб. Під час Першої світової війни згорів правий флігель, а з двірського укладу залишилася лише похила хата.
Нині це одноповерховий прямокутний будинок. Від фронту ґанок на двох колонах з трикутним фронтоном. Інтер'єр дводільний з сінями на осі будинку. Перекриття по балках. Дах вкрито ґонтом. Над вікнами і входом знаходяться профільовані канизи.

Постійна експозиція складається з обстановки, що відтворює атмосферу скромної домівки в стилі 19 століття і біографічної експозиції, що присвячена Фридерикові Шопену. Це флігель в якому жив з дружиною незаможний вчитель. Більшість експонатів - речі підібрані згідно з матеріальним становищем родини.
У шести кімнатах знаходяться речі тієї епохи, проте автентичних меблів, предметів побуту чи оформлення інтер'єру родини Шопенів не збереглося. У музичному салончику знаходиться сучасне концертне фортепіано. Два інших інструменти встановлено у кімнаті матері - фортепіано фабрики Ф. Лєщинського й у дитячій з відкритим резонатором. Окрім інструментів, меблів дои класицизму і кахельної печі з 19 століття увагу привертають балки перекриття оздоблені розписом з рослинним орнаментом. На побілених стінах висять портрети членів родини Шопенів (копії портретів виконаних олією Амброзієм Мєрошевським у 1820-х роках, репродукції портретів Фридерика авторства Марії Водзінської і Елізи Радзивилівни), а також варшавські краєвиди. Цінним доповненням експозиції є факсиміле документів: свідоцтва про шлюб батьків, метрики про народження і хрещення Фридерика, музичних рукописів, малюнків і листів.

Під час візиту композитора до маєтку Скарбків фортепіано виносили в парк, де під липами Фридерик давав концерти. Гості і родина були не єдиними його слухачами, зачувши звуки фортепіано сходилися місцеві жителі.
У покої матері завжди стояла мармурова ваза повна свіжих квітів із парку, позначуючи місце появи композитора на світ.
Влітку 1830 року коли вся родина Шопенів перебувала на відпочинку, Фридерик востаннє відвідав Желазову Волю.
У 2000 році була випущена поштова марка з серії Польські двори, на якій міститься зображення хати у Желязовій Волі.

З 1959 року до Желазової Волі приїздять музиканти з усього світу щоб взяти участь в Міжнародному конкурсі імені Фридерика Шопена. Кожної неділі від травня і до кінця вересня у Желязовій Волі можна послухати концерти музики Фридерика Шопена.
Щосуботи в липні і червні тут виступають молоді піаністи в циклі Естрада молодих. Окрім публічних концертів, у дворі відбуваються концерти на замовлення туристичних фірм, організацій чи приватних осіб. Зазвичай це вечірні концерти при свічках. Крім того, щоденно музику композитора, що долинає з репродукторів, можна послухати під час прогулянки парком.
Джерело.