м. Київ. Будинок № 8 по вул. Хрещатик.

В квітні 1913 правління Санкт-Петербурзького облікового і позичкового банку (Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку) уклало угоду з домовласником на продаж цієї ділянки. Забудову 1870-х рр. того ж року зруйнували для спорудження шестиповерхового будинку Київського відділення банку. Садибу було поділено на дві частини, одну з них під № 8-а придбав для спорудження власного будинку Волзько-Камський банк (тепер № 10). Автори проекту обох банківських споруд, зведених майже одночасно, – санкт-петербурзькі архітектори П.Андреев і Л.Бенуа. Це обумовило схожість об'ємно-просторового та композиційно-стильового вирішення обох будівель, які разом з конторським будинком на вул. Хрещатик, 6 сформували щільний висотний фронт нового масштабу забудови вулиці. Відрізняючись фасадами, обидва банки були запроектовані як єдина планово-просторова структура зі спільним внутрішнім двором та проїздом на подвір'я.

Г-подібна конфігурація плану кожного з банків утворена різновисокими, зблокованими корпусами, розвиваючись вглиб вузької ділянки. Підрядчик будівельних робіт на вул. Хрещатик, 8 – київська будівельна контора Л.Гінзбурга. Ліплені роботи на фасаді і в інтер'єрі виконав ск. М.Круль у кін. 1915 – на поч. 1916. У квітні 1916 Київське відділення переїхало у новий власний будинок. На першому його поверсі містилися магазини, на верхніх поверхах – банківські й житлові приміщення. 

Шестиповерховий з підвалом, цегляний, тинькований цементним розчином під природний камінь, два перші поверхи облицьовано гранітом. Паралельно лінії вулиці розташовані великі зальні приміщення. Основна фасадна частина у плані близька до квадрата. Шестиповерховий об'єм має парадний сходовий вузол, чорні сходи у двір та ліфтову шахту. У перпендикулярному до фасадного дворовому півтораповерховому двосвітному об'ємі з високими арковими вікнами міститься операційна зала. Цей корпус у свою чергу сполучається з тильним дворовим корпусом. Перекриття залізобетонні, над залою покрівля по металевих фермах.

Фасади оформлено в стилі неоампір, який поширився у забудові Києва з кін. 1900-х рр. Вузький симетричний головний фасад банку має класичний розподіл на цокольну, основну та вінцеву частини. Вітринні вікна двох нижніх поверхів об'єднані широкими, облицьованими гранітом стіновими площинами, які у другому поверсі переходять в аркові завершення віконних прорізів. Центральну частину фасаду (третій–п'ятий поверхи) оформлено пілястровим портиком композитного ордера, завершеним декоративним карнизом великого виносу по лінії міжповерхового карниза. Над ним, у нішах між вікнами шостого поверху, розміщено декоративні вази з гірляндами. Над вінцевим профільованим карнизом – аттикова стінка. 

В загальному малюнку фасаду підкреслено вікна третього поверху з трикутними, у вигляді фронтонів, сандриками на декоративних консолях та декоративною балюстрадою у підвіконних площинах. В цілому головний фасад відрізняється чистотою неокласичної стилізації та пропорцій, виразністю моделювання деталей. Звернений у бік подвір'я фасад корпусу операційної зали має великі, з півциркульними завершеннями вікна з профільованими архівольтами. Тильний корпус вирішено раціоналістично, без будь-яких декоративних елементів. В інтер'єрі фасадного корпусу банку збереглись автентичне декорування парадного сходового вузла: металева решітка класицистичного малюнка з мотивами гірлянд та «хвилі, що набігає». Декорування інтер'єрів у цілому поновлене у післявоєнний період.
У забудові Києва споруда є одним з кращих зразків неокласицизму петербурзької архітектурної школи та досить рідкісним зразком банківської споруди в комплексі житлових та торговельних приміщень.

Впродовж 20 ст. у будинку містилися різні установи, магазини й контори. Київське відділення Петроградського банку займало 1918 дев'ять кімнат на першому та другому поверхах: приймальня, контора, кабінет управителя, операційна зала. На третьому–шостому поверхах були також житлові кімнати службовців банку (з вікнами на подвір'я). Квартира управителя будинку і контора містилися на шостому поверсі. Перший поверх і підвал займав магазин російського акціонерного товариства «Л. М. Еріксон і К°», контора якого містилася на п'ятому поверсі. Фірма виробляла телефонні, телеграфні та сигналізаційні апарати, вимірювальні прилади тощо. За даними 1918, на третьому-четвертому поверхах була контора Всеросійського земського союзу допомоги хворим і пораненим воїнам, на шостому – контора Київського обласного комітету Всеросійського союзу міст. У 1920-х рр. в будинку містилися державні установи: Київський сільгоспбанк, заснований 1923; Київський окружний сільськогосподарський кредитовий кооперативний союз. У довоєнний час тут діяли також Товариство допомоги нужденним дітям, Об'єднання червоних директорів, трудова школа № 25. В 1950-х – на поч. 1960-х рр. у будинку функціонувало Відділення Зовнішторгбанку СРСР. З проголошенням незалежності України - Державний експортно-імпортний банк України («Укрексімбанк»), який 1998 переїхав у інше приміщення.

Джерело