м. Київ. Будинок № 77 по вул. Тургенєвській.

Триповерховий з напівпідвалом у цоколі, на стрічкових підмурках, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, односекційний. Дахи двосхилі, вкриті шифером по дерев'яних кроквах. Плити балконів, а також збірні марші внутрішніх сходів — залізобетонні, оперезані металевою огорожею. Має наскрізний коридор, що поєднує парадний і чорний входи, біля північного торця — проїзд на подвір'я. Внутрішнє планування дворядне: у наближеній до вулиці частині будинку розташовано сходову клітку з кам'яними двомаршовими сходами, навколо якої згруповано санвузли. На другому і третьому поверхах влаштовано балкони (по два на чоловому й тильному фасадах). Південний торець будинку є глухим брандмауером.

Зведений у формах неоренесансу. Центрально-осьовий характер композиції чолового фасаду закріплений порталом головного входу на першому поверсі центрального ризаліту. Його підкреслює також симетричне розташування балконів на поверхах. Головну увагу приділено рішенню порталу: вхідний отвір фланковано двома пілястрами коринфського ордера, що несуть повний антаблемент, увінчаний лучковим фронтоном. Виразним елементом є збережені дотепер різьблені фільончасті двері. Вище розташовані вікна сходової клітки: на другому поверсі — у вигляді стилізованої готичної рози, на третьому — великий півциркульний проріз з дрібним сітчастим заскленням. Фланги ризаліту на другому поверсі окреслено лопатками, на третьому — пілястрами коринфського ордера, що несуть повний антаблемент трикутного вінцевого фронтону. Бічні фасадні площини прорізано ритмом великих прямокутних прорізів вікон і отворів балконних дверей з вінцевими замковими каменями. Найошатніше оформлено третій поверх: його аркові вікна окреслені профільованими архівольтами, п'яти яких спираються на невеликі тричвертєві колонки коринфського ордера. Будинок увінчаний антаблементом, найвиразнішою складовою якого є орнаментальний фриз. Простінки виділено виразним ритмом пілястр ко-ринфського ордера (поєднують другий—третій поверхи) й лопаток. Ці вертикалі гармонійно врівноважено стрічками міжповерхового гурта першого—другого поверхів, антаблемента та підвищеного цоколю. Граничною спрощеністю вирізняється рішення тильного фасаду, основними елементами якого є ритм простих, з лучковими перемичками віконних прорізів й тягнутих міжповерхових гуртів. Первісне оздоблення більшості інтер'єрів втрачено, воно збереглося лише у наскрізному коридорі першого поверху й у сходовій клітці. Підлоги тамбурів викладено старими керамічними плитами, огорожа сходів — ажурна, витонченого рисунка. Будинок — зразок виразної за стильовими ознаками житлової споруди поч. 19 ст. у центрі міста.

Джерело