Бюст священика Пешковського в Грудзьондзі, Польща

Здзіслав Пешковський (Peszkowski, 1918–2007 р.) – польський священик, доктор філософії, начальник скаутського загону, капітан польських збройних сил, капелан "Катинських родин" та загиблих на Сході.
У м. Санок розпочався скаутський шлях отця Пешковського - його найбільша пристрасть. Він завжди носив скаутський хрест.
У 1938 р став учнем  резервного кадетського училища в Грудзьондзі і його відправили до 20-го Уланського полку в Жешуві. Після агресії СРСР проти Польщі їх оточила та взяла в полон радянська армія. У той час ніхто не підозрював, що польські офіцери вбиваються у Катинському лісі. Здзіслав Пешковський був в останньому транспорті до Катині, але почалася війна і їх відправили у місця формування Збройних сил Польщі в СРСР. Таким чином Пешковський та кілька сотень інших в'язнів не поділили долю понад 20 000 польських офіцерів, вбитих НКВС.
Здзіслав Пешковський командував ротою в 1-му полку  2-го польського корпусу Збройних сил Польщі генерала Владислава Андерса. Потім військові дороги провели його через Ірак, Іран, Індію, Єгипет, Ліван, Сирію, Ліван, Італію та Великобританію.
Після закінчення Другої світової війни навчався в Оксфорді. Там він здобув ступінь доктора філософії, став професором польської літератури. Під час свого піввікового заслання він брав участь у міжнародних конвенціях богословського, наукового, а також патріотичного та соціального характеру. У1988 року під Катинським Хрестом дав обіцянку, що «не буде спокою, поки на цьому місці не стоять військові кладовища та святилище Божої Милосердя та Богородиці Примирення». Відтоді він брав участь у ексгумаціях загиблих польських військовополонених.
Завдяки його зусиллям були створені військові кладовища у Катині, Харкові та Медному, численні пам’ятники та пам’ятки на честь польських офіцерів на польській землі та за кордоном.
Під час ексгумації польських офіцерів у 90-х він особисто взяв у руки кожен череп, доторкнувся до нього та благословив. З його ініціативи 1995 рік був оголошений Катинським роком.
3 травня 2000 року він освятив пам’ятник Катині у Грудзьондзі.
Номінувався на Нобелівську премію миру. 
Помер 2007 році, його поховали в Пантеоні Великих Поляків у Храмі Божого Провидіння у Варшаві.

Джерело тексту та фотографії Здзіслава Пешковського