м. Відень. Домініканська церква.

Орден домініканців за дозволом князя Леопольда VI з’явився у Відні у 1226 році.  До 1237 року був зведений монастир з романською каплицею. У 1283 році зведений храм у готичному стилі. Більша його частина була розібрана під час першої турецької навали у 1529 році і пішла на укріплення міських мурів. У 1631-1634 роках зведена нова церква у стилі бароко. Будівництво і оздоблення фасаду і куполу проводилось у 1666-1674 роках. На той час це була друга за розмірами (після собору святого Стефана) церква у Відні. У 1927 році папа Пій ХІ надав храму статус малої базиліки. 

У будівництві храму в основному брали участь італійські майстри – Карпофоро Тенкалла, Кіпріано Бьясіно, Антоніо Каневале і Якопо Спасіо. Кам’яна кладка виконана майстром Ієронімом Бреньйо. Дизайн фасаду запозичений з флорентійської церкви Санта Марія Новелла. Над порталом встановлена статуя святої Діви Марії, якій присвячений храм. Крім неї, на фасаді ще 8 статуй святих, які належать домініканському ордену – Єлизавети Сієнської, Агнесси Монтепульчано, Луіса Бельтрана, Рози Ліми, Хіацинта фон Полена, Вінцента Ферера, Альберта Магнуса і Фоми Аквінського.   

Центральний неф має 46 метрів у довжину, 21 метр в ширину і 22 метри у висоту. Величезна фреска на стелі створена Матіусом Раухміллером у кінці 17-го століття. Вона містить 46 зображень з життя Діви Марії. Сучасний головний олтар роботи Карла Рьоснера з розписами Леопольда Купельвайзера датується 1839-1840 роками.

Пам’ятник культури національного значення.

Джерело