м. Рига. Скульптура «Голова ліва».

У 1852 р. у полі біля поштової дороги між Саласпілі та Ікшикілі було знайдено незвичайний камінь. Він був проданий ризькому муляру П. Хяке, який повідомив про цей камінь мера А. Бергольця та директора музею Хімзеля К. Борнгаупта. Під їх спостереженням камінь був очищений та виміряний: висота – 93 см, ширина – 85,5 см, товщина – 65,5 см, вага – 780 кг. Камінь нагадував людське обличчя з виразними рисами та завитками волосся.

Камінь нагадував людське обличчя з виразними рисами та завитками волосся. Він був фотографічно задокументований у музеї Хімзеля і був там до 1875 року. 1926 року в газеті «Латвіяс сауле» з'явилася звістка про зникнення кам'яної голови з публікацією першої фотографії.

Кам'яну голову знайшли в ході археологічних розкопок у саду Ризького собору в 2000 році археологом Андрісом Цельміньшем. Призначення кам'яної скульптури та те, що на ній зображено, невідоме. Існує припущення, що це ідол балтів або балтійських фінів (лівусів), зображений у вигляді людської голови. Оригінал кам'яної голови можна побачити в експозиції Ризького музею історії та судноплавства, що знаходиться у поперечному нефі Ризького кафедрального собору.

З 2003 року на площі Ліву встановлено копію цієї кам'яної голови, створену скульптором Гіртом Бурвісом. Скульптура висотою 1,45 м, розміщена на трьох валунах, точно повторює контури оригіналу, висіченого неглибокою канавкою у червоно-коричневій гранітній поверхні. Скульптура претендує на статус пам'ятки культури, оскільки частина фольклорних традицій підтримує міф про культову функцію цієї голови та її зв'язки з ритуальною практикою лівських племен, що населяли територію Риги.

Джерело