м. Рига. Будинок № 4 по вул. Альберта.

Чотириповерховий прибутковий будинок з цокольним поверхом зведений у 1904 році за проектом архітектора Михаїла Ейзенштейна на замовлення багатого ризького домовласника,  заступника голови губернського суду Андрія Лебединського.

Найелегантніша і найхудожніша найоригінальніша еклектично-декоративна будівля в стилі модерн. Її симетрична композиція підкреслюється центральним гребенем, який вінчає вигнутий карниз з профільованого металу, що далеко виступає і спирається на металеві скоби. Горище над уступом прикрашено трьома головами медуз із відкритими у крику ротами. Над головами медуз розміщені башточки з фігурами орлів та іншими декоративними утвореннями. Бічні гребені увінчані фігурами левів, що символізують безпеку та захист. Фасад у центральній частині виконаний у незвичайній конфігурації, але відповідно до модних форм модерну.

На другому поверсі вікна нагадують букву «Т», на четвертому поверсі — замкову щілину, а на третьому поверсі візуально зливаються в єдиний великий овал, хоча за ним три окремі кімнати двох окремих квартир. По обидва боки центрального входу будівлі розташовані стилізовані крила крилатих левів, які асоціюються із символом сонця. Крилата вставка з жіночою головою у центрі будівлі також символізує сонце та захист. Пам’ятка архітектури національного значення. У 2008 році проведена реставрація будинку.

Джерело

Інші мистецтвознавці дають іншу інтерпретацію діяльності архітектора:

«Будівлю відрізняє багата архітектурна характеристика: насамперед звертають на себе увагу два колоритні леви, повернені хвостами один до одного — символи нерозв'язної суперечності та боротьби, що не припиняється, в якій не судилося досягти консенсусу. Ці скульптурні постаті можуть бути інтерпретовані як позначення неминущої битви між двома як би взаємовиключними складовими життя Ейзенштейна-старшого — між хаотичною невпорядкованою повсякденністю та внутрішнім духовним життям архітектора.

Фасад виконаний у світлій гамі кольорів, білий колір символізує впорядкованість, гармонію, ідеальний устрій. Планування центральної частини фасаду будівлі відрізняється бездоганною симетрією у композиції. Важливим декоративним елементом, що прикрашає верхній поверх над «змієподібним» балконом, є компактно розташований у стратегічному центрі маскаронний горельєф із зображенням трьох медуз (відсилання до відомого героїчного сюжету з античної міфології).

Також на фасаді можна спостерігати три різні типи вікон, застосовані архітектором Ейзенштейном при плануванні будівлі: на другому поверсі проектувальник використовував «промислове» вікно у вигляді фабричної форми, що дозволило вказати на прагнення модерну до сприйняття останніх досягнень у галузі технічного прогресу (а також акцентувати значущий мотив вічного будівництва та розвитку).

На третьому поверсі можна спостерігати характерне для ар нуово вікно, яке у науковій сфері має назву «одна третина», оскільки одночасно висвітлює три кімнатні простори, а в естетико-журналістській концепції отримало стійке позначення «ниркоподібне вікно», оскільки формою нагадує цей внутрішній орган. Його основна функція — демонстрація спрямованості до висвітлення, дотримання основних принципів солярного культу.

Нарешті, третій варіант віконного отвору (досить часто відтворюється в модерні) — вікно у формі замкової щілини, у прагматичному плані уособлює прагнення домовласника до збереження недоторканності приватного життя.

Надбрамне зображення - жіночий крилатий маскарон - стародавній східний мотив, спрямований на уособлення вічного циклічного відродження, непізнаної, незбагненної мудрості та освіченості, таємного людського та божественного знання (цей мотив можна часто зустріти на фасадах будівель ризького та європейського модерну).»

Джерело