м. Прага. Скульптурна група «Славой і Забой».

Славой і Забой — персонажі однойменної епічної поеми. Рукопис Двіра Кралове, автором якого вважається Вацлав Ганка. Поема розповідає історію, згідно з якою язичницький вождь Забой шукає воїнів, яким оголошує, що батько перед смертю нікому не давав керівництва, і це перейняли іноземці. Славой підбадьорює Забоя і разом вони вирішують боротися. Вони заманюють Людєка в бій, Забой вбиває його в бою, а вороги тікають.

У 1881 році був оголошений публічний конкурс на скульптурне оздоблення мосту Палацького. Переможцем конкурсу став ескіз скульптора Й. В. Мисльбека, виконаний за темою рукописів і під впливом малюнків Йозефа Манеса. Реалізація прикраси зайняла досить багато часу – від інсталяції Люміра в 1888 році до 1897 року, коли була представлена остання група Ктірада і Шарки. Роботи безпосередньо на мосту за моделями Мисльбека вирізали двоюрідні брати Йозеф і Франтішек Духачеки з пісковика Горжице, з великої стіни Панського кар'єру біля Підгорні Уєзд. 

14 лютого 1945 року під час повітряного нальоту американських літаків міст і частина скульптур були пошкоджені. У 1947 році «Славой і Забой» були перенесені у Вишеградський сад. На момент створення журі визнало цю скульптурну групу найкращою з чотирьох.

Джерело