м. Модена. «Історії Буття» на фасаді Дуомо.

«Історії Буття» - цикл з чотирьох горельєфів, які прикрашають фасад собору в Модені. Одностайно вважаються шедевром романського мистецтва, вони є роботою Вілігельмо, який створив їх близько 1099 року. За часів Вілігельмо всі рельєфи, ймовірно, були розташовані з боків центрального порталу, і два з них потім були перенесені з відкриттям бічних порталів.

Згідно з іншою гіпотезою, сформульованою Артуро Карло Квінтавалле, чотири плити спочатку були панелями пірсу собору, відновленими після землетрусу 1117 року (разом з іншими скульптурами вівтаря та амвону) і заново встановленими на фасаді архітектором Ланфранко, який також хотів відзначити майстерність Вілігельмо знаменитим куплетом, доданим в епіграфі, замурованому зверху (Inter scultores / quanto sis dignus honore / claret scultura / nunc Wiligelme tua. «Наскільки ти гідний пошани серед скульпторів, показує твоя скульптура»).

Чотири плити містять мальовничі послідовності, встановлені під галереєю арок, що підтримуються кронштейнами або колонами. Вони читаються зліва направо.

-                 Створення чоловіка, жінки і первородний гріх: зліва з'являється Бог у своєрідній рамі, яку підтримують ангели, з книгою в руці; Бог створює Адама, піднімаючи його з землі; Адам засинає, спершись на камінь біля води; Єва виходить з ребра Адама, простягаючи руку до Творця; змій, обвитий навколо дерева Добра і Зла, пропонує Єві заборонений плід; Адам з'їдає його, і обидва, дізнавшись про свою наготу, прикриваються фіговими листками.

-                 Вигнання із земного раю: Бог докоряє Адаму і Єві, які виражають свій сором і відчай, прикладаючи руки до обличчя; Адама і Єву виганяє ангел з оголеним мечем; Прабатьки вимушені важко трудитися на полях.

-                 Жертвоприношення Каїна й Авеля, вбивство Авеля і Божий докір: Каїн приносить дари на вівтар Господній, який дивиться тільки на Авеля; Каїн вбиває Авеля страшним ударом; Бог докоряє Каїну, який піднімає над ним руку в жесті осуду і прокляття.

-                 Вбивство Каїна, ковчег потопу, вихід Ноя з ковчега: Сліпий Ламех вбиває Каїна стрілою в горло; Ной і його дружина в ковчегу; Ной виходить на берег зі своїми синами після того, як потоп закінчився.

Весь фігуративний комплекс, створений Вілігельмо на фасаді собору в Модені, був інтерпретований в унітарній схемі як репрезентація тексту Ordo rapresentationis Ade або Le Jeu d'Adam, напівлітургійної драми, де історії створення постійно переплітаються з оголошенням Христового спасіння. Таким чином, ідеологія надії на спасіння виступає як пролог до євангельської істини, яку вірні знайдуть всередині. Насправді, пророки Енох та Ілля були безпосередньо взяті на небеса, не пройшовши через смерть; Дванадцять пророків, зображених на прикрасах головного порталу, є ознакою дванадцяти апостолів; Скрижалі книги Буття, від створення перших батьків до їхнього гріха, до засудження на працю, до братовбивства Каїна і до його смерті, ведуть до останнього образу покарання потопу і завершуються виходом Ноя та його сім'ї з ковчега, тобто примиренням з Богом, передумовою нового євангельського заповіту та обітницею спасіння.

Певна незграбність людських фігур пов'язана з тим, що Вілігельмо, можливо, мав за зразки римські саркофаги пізньоантичного або ранньохристиянського періоду, зокрема ту постановку, яка називається плебейською і провінційною, характеризується найбільш антикласичними пропорціями, незграбними рухами.

Скульптури дуже точні в деталях, з деякими елементами, настільки мало стереотипними, що, здається, вони були вивчені з натури (наприклад, м'яке падіння спадаючих складок одягу Творця). Завдяки різноманітності та експресивному реалізму головних героїв та почуттів, які їх оживляють, ці сцени наділені дуже сильною напругою, якої немає в такій мірі у інших великих скульпторів романського періоду.

Джерело