м. Рига. Музей історії Риги та мореплавання.

Музей історії Риги і мореплавання є найстарішим громадським музеєм Латвії і Балтії, а також одним з найстаріших в Європі. Музей знаходиться в Старому місті, розміщений в пам'ятці архітектури – ансамблі Ризького Домського собору.

Витоки музею можна простежити з 18-го століття. Багата і різноманітна колекція заснована на колекції природничо-наукових і художніх предметів ризького лікаря Ніколауса фон Гімцеля (1729-1764). Після смерті лікаря його мати, Катерина фон Гімцель, виконавши бажання сина, передала запас місту Ризі. 22лютого 1773 року Ризька міська рада заснувала музей, давши йому ім'я Гімцеля, і розмістила його у приміщенні Театру анатомії на вулиці Калею, 34/36 (будинок не зберігся). У 1791 році музей був перенесений в східне крило ансамблю «Ризький купол», який був перебудований для потреб міської бібліотеки і музею. Про це свідчить зображення астролябії та напис «Музей» на фасаді будівлі. У 1816 році при музеї був відкритий спеціальний Художній кабінет, а в 1881 році шляхом об'єднання колекцій музею Гімцеля і міської нумізматики був створений Міський монетний кабінет.  

Історія музею тісно пов'язана з товариством дослідників історії та давнини прибалтійських губерній Росії, діяльністю Ризького товариства дослідників природи, Літературно-практичного союзу громадян і Ризького товариства практикуючих лікарів. У 1860-х роках природничо-археологічна колекція музею Гімцеля була передана на зберігання Ризькому музею, а частина колекцій – ще й новоствореній Галереї міського живопису.  

У 1890 році наукові товариства зі своїми колекціями переїхали в спеціально збудовану для потреб музею будівлю в Ансамблі купола на вулиці Паласта, 4. Музей за своїм розташуванням отримав назву Купольний музей. Ним керувало Товариство дослідників історії та старовини прибалтійських губерній Росії. У Купольному музеї також розміщувалися колекції музею Гімцеля, знаходився міський монетний кабінет та інші цінності, що належали місту Ризі.  

У 1932 році Музей Купола з усіма його колекціями був включений до списку охоронюваних об'єктів Ради пам'яток Латвійської Республіки, але в 1936 році цей музей був закритий. У той же час Ризька міська управа на підставі матеріалів, що надійшли на зберігання до належного їй Музею купола заснував Ризький міський історичний музей, якому Рада пам'яток також передала культурно-історичні матеріали та нумізматичну колекцію колишнього Купольного музею, пов'язану з історією Риги.  

На розвиток музею вплинула Друга світова війна та подальша радянська окупація. Як під час втечі балтійських німців, так і під час вивезення колекцій на окуповані німцями землі, а також пізніше під час кампаній за виключення ідеологічно неприйнятних для Радянського Союзу історичних об'єктів, музей втратив частину колекції. За цей період музей також кілька разів змінював свою назву, але з січня 1942 року по грудень 1945 року навіть був приєднаний до Державного історичного музею як відділ під назвою «Купольний музей». У 1964 році він придбав сучасну назву Музей історії Риги і мореплавання, що відображає його новий напрямок роботи.  

У 1940 році музей був націоналізований радянським окупаційним режимом, і з того часу перебуває під державним наглядом. Сьогодні музей має у своїй колекції понад 600 000 експонатів, систематизованих у 75 колекціях. Музей має три філії: Музей морської школи Айнажи (відкритий в 1969 році в Айнажи), будинок Менцендорфа в Ризі (1992) та Латвійський музей фотографії (1993). 

Джерело