м. Вільнюс. Будинок № 8 по вул. Замковій.

Цегляний будинок, який належав кафедральному собору, стоїть з XVI століття. Згорів під час пожежі 1748 року. У 1800 році був побудований його третій поверх. Значні перебудови були проведені у 1828 і 1863 роках, у 1890-х роках.

У 1827–1830 роках будинок належав єпископу Вільнюському Андрюсу Бенедикту Клонгевичюсу. З 1837 року в будинку зберігається архів Віленської архідієцезії. Кілька кімнат орендував друкар Йосип Завадський, деякий час тут діяла його книгарня. Пам’ятка архітектури.

Джерело 1

З XVI століття будинок належить до капітуляції Вільнюського собору. У 1575 році його викупив єпископ Валеріан Протасевічюс, який надав частину будинку гуртожитку студентів Вільнюського єзуїтського колегіуму, який отримав назву Бурса Валеріана. Після реконструкції 1800 року будівля набула фасаду в стилі класицизму. На початку XIX століття тут знаходилися цукроварня з пекарнею, таверна, з 1837 року в будівлі оселився римо-католицький духовний округ, канцелярія та архів Вільнюської єпархії, а частину приміщень орендував друкар Юзеф Завадський, який на короткий час встановив книгарню. З 1869 року в будинку жили єпископи. У 1918 році тут зупинявся єпископ Вільнюський Юргіс Матулайтіс. Навесні 1919 року більшовики, які володіли Вільнюсом, хотіли його розібрати, але віруючі, що зібралися, стали на захист архієрейського будинку. Того ж року нунцій у Польщі та апостольський візитатор Ватикану у Литві Акілле Ратті, який був обраний Папою Пієм XI у 1922 році, відвідав єпископа Вільнюса як особистий гість. З 1952 року на першому поверсі будівлі розташовувалися пекарня і млинцева.

Джерело 2