Блоґи

Оцінка: +4 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

В будинку № 22 на Золотій вуличці (Zlata ulicka) з 1916 по 1917 рік жив і працював Франц Кафка.

Джерело 

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Золота вуличка, Злата вуличка (Zlata ulicka) — знаменита старовинна вуличка Праги з бруківки, яка знаходиться в Празькому Граді, — один із символів міста. Зовнішній вигляд вулиці представлений маленькими двоповерховими будинками, які колись були вбудовані прямо в старовинну кріпосну стіну. А свою назву отримала тому, що тут жили і працювали карбувальники золота – ювеліри.

Празький Град забудовувався досить стихійно. У 1597 році король Рудольф II видав указ про передачу вільних просторів під арками Владиславської кріпосної стіни в пряме користування стрільцям міста. Саме вони сторожували ворота, а також чатували ув’язнених. Потім вуличка стала ремісничої, і тут з’явилося багато бідноти. В наші дні вулиця є одним з місць паломництва туристів, а маленькі будиночки стали магазинами сувенірів з дуже гідними галереями та експозиціями.

Джерело 

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

На місці, де зараз знаходиться палац, в 1545-1574 роках був побудований великий особняк для одного з представників знатного чеського роду Рожмберків. Незабаром він зміг викупити сусідні будинки Швамберків (Švamberk) і Розміталів (Rožmitál) і перебудувати всі три будівлі в помпезний Рожмбергський палац (чеськ. Rožmberský palác). Резиденцію прикрашали фронтони з фігурним живописом і розпис на стінах в техніці сграфіто. Завдяки частим прийомам і вечорам на деякий час палац став центром політичного і культурного життя Праги.

Однак незабаром, в 1600 році, Петро Вок з Рожмберка змушений був обміняти свій палац на нинішній Шварценбергський палац імператора Рудольфа II, який виявив бажання збільшити старий королівський палац за рахунок сусіднього Рожмбергського. Відмовити монарху Рожмберг не наважився.

У 1755 році в Рожмбергському палаці відкрили Інститут шляхетних дівчат. Він призначався для виховання дівчат із збіднілих дворянських сімей, а першою абатисою стала дочка Марії Терезії - ерцгерцогиня Марія-Анна. Символом інституту був образ Непорочного Зачаття Діви Марії в овальній золотій медалі, окантованій білою емаллю. Палац був перебудований для потреб інституту і надбав свій нинішній вигляд.

Джерело 

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

Базиліка святого Георгія (Іржі) (Bazilika svatého Jiří) - друга за величиною церква Празького граду.

Перший камінь споруди, тоді ще ротонди, поклав близько 920 року князь Вратіслав I (батько св. Вацлава). У 973 році біля церкви сестра Болеслава II Млада заснувала монастир. Млада була присвячена в абатиси в Римі, звідки привезла до Чехії перших черниць ордена св. Бенедикта. Завдяки зусиллям Млади романська ротонда була перебудована і перетворилася в тринефну базиліку.

На початку XIII століття до південної сторони вежі була прибудована капела св. Людмили. Південний портал базиліки (з Іржської вулиці) прикрашений рельєфом, що зображує св. Іржі, який воює з драконом (автор Бенедикт Рід).

Західний фасад базиліки набув сучасного вигляду в період бароко в результаті перебудови, зробленої Франческо Каратті (в 1671 році) і Франтишеком Максиміліаном Канька (в 1718-1722 роках). Скульптури на фасаді зображують князя Вратислава і абатису Младу.

Базиліка являє собою тринефний об'єм з романськими сполученими вікнами і крипт, що знаходиться під піднесеним пресбітерієм. У крипті, що відноситься до XII століття, була похована ігуменя монастиря. У базиліці був похований і її засновник князь Вратіслав (місце поховання відмічене кам'яним саркофагом з розмальованим доповненням), а також кілька князів з роду Пржемисловічей. На стінах хору збереглися залишки романських розписів. У південній стіні базиліки знаходиться капела св. Людмили. Надгробок було зроблено на замовлення Карла IV, хоча тіло святої було перевезено в базиліку вже в 925 році.

Джерело

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Фонтан Карратіхо (чеськ. Carratiho kašna) - перший фонтан на території фортеці Празький Град. Створено італійським майстром Франческо Каратті в 1662 році в стилі раннього бароко.

Фонтан прикрашають символи імператора Леопольда I - картуш з буквою «L» і барельєф лева. Спочатку архітектурна композиція фонтану була багатшою - на постаменті, який в наш час залишається порожнім, перебувала статуя святого Іржі. Також був присутній ще один резервуар для води, пізніше запозичений для Орлиного фонтану.

Джерело

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Нове пробство (чеськ. Nové proboštství) - красива будівля в неоготичному стилі на території фортеці Празький Град. Було побудовано архітектором Йосефом Моцкер в 1877-1888 роках для пробста капітулу Собору святого Віта.

Двоповерхова симетрична будівля з неоштукатуреної цегли з двома ризалітами, прикрашеними щипцями, виділяється єдиним балконом на лівій стороні і статуєю святого Вацлава роботи Людвіка Шимека на розі. Всередині знаходиться домашня капела, де в створеному Моцкером вівтарі встановлено картину Франтішека Секвенса.

Джерело 

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Літературно-меморіальний музей, присвячений Тарасу Шевченку, висвітлює київський період його життя. Розміщений у будинку чиновника Івана Житницького, спорудженому 1835 р. на колишньому Козиному болоті (тепер пров. Шевченка, 8-а, поруч із Майданом Незалежності). Тут квартирував поет з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року.

Джерело 

На фасаді будинку розміщено меморіальну дошку Кобзареві.

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Чотириповерховий з напівпідвальним поверхом, цегляний, пофарбований, у плані складної конфігурації, наближеної до каре. Оформлений еклектично з використанням елементів модерну. Архітектурний декор змодельовано у цеглі та доповнено ліпленням. При надбудові оформлення двох нижніх поверхів з пласкими безордерними фасадами було в основному збережено, але в загальній композиції вирішальної ролі набули прямокутні у плані еркери, що нависають над вузькою вулицею та провулком. Декор фасаду вирізняється надмірністю форм, що характерно для архітектури кін. 19 – поч. 20 ст. Пам’ятка архітектури.

Первісне оформлення інтер’єрів, що включало кахляні груби, каміни, ліплені карнизи та розетки, втрачене. Серед навколишньої забудови споруда виділяється оригінальністю архітектурного вирішення фасадів.

Джерело 

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Бичі сходи (чеськ. Býčí schodiště) з'єднують третє подвір’я фортеці Празький Град і сад «На валах». Їх побудував в 1929-1931 роках відомий архітектор Йоже Плечник.

Вхід на сходи з третього внутрішнього двору обрамлений чотирма колонами з парапетами з липовського мармуру. На колонах встановлені бронзові бики, що підпирають циліндричні бруси з рельєфною обробкою з позолоти, через які перекинуто бронзовий килим (дах). Використання килима пов'язано з теорією професора Готфріда Земпера про «текстильні» корені архітектури. Бики - популярний символ середземноморської міфології - і дали ім'я сходам.

Джерело 

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

У III подвір’ї Празького Граду поруч з собором св. Віта і старим будинком пробстів (Staré proboštství) встановлено обеліск (Obelisk na Pražském hradě), присвячений жертвам Першої світової війни. Його автор - архітектор Йоже Плечник (Jože Plečnik), тому пам'ятник ще називають Моноліт Плечника (Monolit Plečnika).

Обеліск урочисто був відкритий 28 жовтня 1928 року в честь 10-ї річниці утворення Чехословаччини і пам'яті полеглих в I-й світовій війні. Процес виготовлення, транспортування, обробки та зведення обеліска унікальний. З таким великим монолітом в Європі ще ніхто не працював.

Виготовили обеліск в місті Мракотін, звідси його третя назва - Мракотінській моноліт (Mrákotínský monolit). Доставка на поїзді від Мракотіна до Праги проходила в грудні 1925 року і тривала 7 днів. Перевозили обережно зі швидкістю 15 км/год, а на складних ділянках - 5 км/год, і тільки в світлий час доби. Потім обеліск пролежав на станції Praha-Dejvice до весни 1926 р Навесні його протягом 22 днів транспортували до Празького Граду. Під час доставки верхня частина моноліту обломилася.

Лише в 1996 році на прохання президента Вацлава Гавела верх був доповнений металевою позолоченою пірамідою, яка вважається символом демократії.

Обеліск - чотирикутна зрізана піраміда заввишки 15,42 м з рідкісного світло-сірого мракотінського граніту. Нижня основа квадрат 3 х 3 м заввишки 1,1 м з рожевого граніту. Вага моноліту близько 96 тонн.

 Джерело