Блоґи

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Зі всіх садів Празького граду Королівський сад (Královská zahrada) завжди був найвитонченішим, доглянутим і впорядкованим. На місці цього великого паркового масиву, розташованого з північного боку замку, до 1534 року росли королівські виноградники.

Сад був розбитий по велінню Фердинанда I. Першим архітектором, що брав участь в створенні обширного паркового комплексу в ренесансному стилі, був Джованні Спатіа. Всі виноградники були вирубані, в сад завезли саджанці дерев, нехарактерних для чеського клімату. У парку висаджували теплолюбиві дерева і інші екзотичні рослини: цитрусові, каштани, ліщину, різні сорти винограду і троянд, навіть тюльпани з Туреччини.

Джерело

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Арковий прохід  з вулиці Вікарської веде до північної стіни замку Празького Граду з вежею під назвою Мігулка, котра була побудована в кінці ХVстоліття як частина нових бастіонів, спроектованих Бенедиктом Рідом. Назва «Мігулка», очевидно, виникла в ХІХ столітті. Раніше ця вежа послідовно називалася Нова вежа, Круглий бастіон, Майстерня або Шведська майстерня та Порохова вежа.

Ця вежа була на той час найбільшою з гарматних веж міста, але як оборонна споруда вона не була використана жодного разу. У ХVI столітті в ній проживав майстер з виготовлення дзвонів та великий спеціаліст з обробки металу Томас Ярош (творець співаючого фонтану в Королівському саду). У часи імператора Рудольфа II вежа служила майстернею алхіміків, а потім, в часи 30-ти літньої війни,  тут зробили склад пороху та майстерню з ремонту гармат. Після цього у ХХ столітті у вежі Мігулка містилися житлові квартири паламарів собору Святого Віта. Нині у вежі знаходиться експозиція «Гвардія замку».

Джерело

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Волоська капела (італійська каплиця) Вознесіння Діви Марії - одна з найперших барочних споруд в Празі (1590-1597 рр.). Цю просту овальну в плані споруду за проектом Массаріно і Боссі звела швидко зростаюча в ті часи італійська комуна в Празі – ремісники, будівельники - як свій збірний пункт. Вона і тепер є власністю італійської держави. Приміщення каплиці надається також для різних виставок.

 Джерело 

Оцінка: +10 / 2 учасники / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Ірландський чернець-місіонер Гавел (550 - 640), був славний своїм чуйним відношенням до людей, прагненням допомогти і утішити. Ревно проповідував християнську віру і нібито умів виганяти бісів. У його честь названий костел, що знаходиться з незапам'ятних часів в Старому Місті.

Перші згадки про костел святого Гавела доводяться на тридцяті роки XIII століття. Важливий він для всієї празької історії вже тим, що саме довкола костелу в ці роки формується так зване Місто Гавелське, що з'єдналося згодом із Старим. Сьогодні про Гавелське Місто нагадують Вугільний і Фруктовий ринки, костел святого Гавела, Гавелська і Ржітірська вулиці і костел Святого Мартіна в стіні.

У 1353 році Карл IV подарував костелу мощі Святого Гавела. Після такого придбання значущість костелу в очах християн виросла незвичайно.  У першій половині XVIII століття костел був перебудований. При правлінні імператора Австрії Фердинанда I костел було передано ченцям-кармелітам.

У XIX столітті після революційних подій 1848 року в приміщенні костелу засідало Суспільство по зростанню промисловості. Тут же була і Національна Рада, що боролася  за конституційні права. Тут же було відкрито перше в Чехії реальне училище. У 1930 році архітектор Ярослав Росслер повернув будівлі її історичну красу.

 Джерело

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

З 1499 року колишній будинок маркграфа Яна Йіндржіха не раз змінив власників і звався на той час Самуельовським. Його продали сімейству Кинських, але після подій на Білій горі він був вилучений у власників і волею імператора відданий графові Яну Маттіашу Галласу.

Внук графа, Ян Галлас-молодший, вирішив перебудувати палац. Фундаментом головного корпусу став Самуеловський будинок. Для роботи були запрошені Марк Антоніо Канневалле і інженер Гаффенекер. Будівля була побудована в 1718 році; зовнішню обробку за проектом Іоана Фішера фон Ерлаха виконав Матіаш Бернард Браун до 1730 року. Реконструкції в палацовому комплексі відбувалися не раз, але його зовнішній вигляд з XVIII століття істотно не мінявся.

Палац Клам-Галласа складається з декількох корпусів, зосереджених довкола квадратного двору. Головний фасад оформлений у виразному барочному стилі з аттікової балюстрадою, іонічними пілястрами, трикутним фронтоном. Два портали декоровано потужними фігурами атлантов (статуї створив М. Браун). На фронтоні збереглася ще одна міфологічна скульптура роботи Брауна. Фасадні вікна оформлені карнизами і рельєфними сандрікамі.

Палац завжди вважався науково-культурним центром чеської столиці. У ньому проходили виставки, благодійні вечори, спектаклі; звучали концерти Моцарта і Бетховена, відомих чеських музикантів.

У 1945 році Клам-Галласовський палац націоналізували. У 1978–1994 рр. проводилася реконструкція з реставрацією інтер'єрів і художніх робіт. Зараз в палаці як і раніше поміщається архів, тут же знаходиться бібліотека з рідкими виданнями. У салонах і залах проходять суспільні заходи, концерти, виставки.

Джерело

Оцінка: +4 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

(Česká spořitelna)

Перша чеська ощадкаса по суті була банком – а банк вимагав справжньої, великої, солідної будівлі. Для нього було вибрано відповідне місце – наріжна ділянка в районі Котце (старий ринок Праги) – між Староместенською і Вацлавською площами.

Місце було дуже вдалим, «щасливим» – і не лише по розташуванню. При знесенні старої будівлі знайшли скарб. Кошти були використані на будівництво. Зведення нового банку почалося в останньому десятилітті XIX століття. Проектуванням зайнялися видні архітектори того часу: Освальд Поливка (Osvald Polívkа) і Антонін Віль (Antonín Wiehl ).

Архітектори розробили масштабний проект в стилі чеського неоренессанса. Для будівель, які вони створювали у той час, характерним була надмірність декору – зовнішнього і внутрішнього. Автори активно використовували розпис сграффіто (для банку її виконав Міколаш Алеш), декорували будівлю ліпними прикрасами і скульптурами (над статуями працювали Восмік, Сухарда, і ще ряд іменитих чеських скульпторів).

Будівля зводилася протягом трьох років (1891-1894 рр.). Вона привертало увагу жителів Праги, оскільки розташовувалася в історичному районі і своїм розкішним виглядом домінувала серед навколишніх будинків. Архітектори і прагнули до такого ефекту: вони хотіли продемонструвати населенню потужність і фінансову могутність нової установи.

Архітектурна композиція будівлі розділена ні три рівні. Перший рівень виглядає стійким і грубуватим. Фасад першого поверху оброблений класичним рустовочним каменем; вхідні портики зроблені потужними і масивними; у стінах прорізані віконні отвори округлої арочної форми. Другий рівень виглядає легшим – він прикрашений античними скульптурами, іонічними колонами. На третьому рівні майже немає декоративних елементів – він простий і елегантний.

Джерело 

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Побудований у 1930-х роках на місці старовинного будинку «У трьох лип». Зараз тут великий магазин іграшок. Звертають на себе увагу скульптури над входом.

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Невеликий вишуканий палац Сільва-Таруккі був зведений в середині XVIII століття архітекторами Дінценгофером і Лураго. Він примітний ліпними прикрасами на фасаді і сходами, які виконані по ескізах Платцера в стилі рококо. Усередині барочна будівля прикрашена фресками Молітора і Амброзіо.

Відомо, що в палаці жили меценати – сім'я Ностіц, а також Ернст Еммануель Сільва-Таруккі – представник португальського знатного роду, який сприяв розвитку чеської культури.

Джерело 

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Міщанський готичний будинок, який протягом своєї історії пройшов  епохи ренесансу та бароко. Сучасний стиль пізнього бароко він набув у результаті реконструкції близько 1769 року. Одним з власників був Ян з Ясеніце, соратник Яна Гуса. 

Джерело

Фасад вздовж вулиці Кармелітської складається з двох частин, які колись були різними будинками. Перша вплотну прилігає до наріжної частини.

 Друга частина побудована на початку ХІХ століття. Вона має неправильний, косо зрізаний фасад. Збережений елемент давньої будівлі.

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

(Dům U Kamenného Zvonu)

Прогулюючись по вуличках Старого міста Праги, ви обов'язково побачите будинок «У кам'яного дзвону», який є не лише архітектурною, але і історичною пам'яткою. Готична будівля кінця 13-го - початку 14-го століття до цих пір прикрашає Старе місто під номером 605. До 1987 року будинок був звичайним, якщо не сказати «непомітним», на загальному плані міста, але після генеральної реставрації будинок немов перетворився.

Після зняття сірої штукатурки на стінах були виявлені витончені деталі. Коли реставратори спустилися в підвал, то вони знайшли деталі і узори, справжні шедеври каменотесного мистецтва готичних часів.

Всі знахідки були використані за призначенням, що сприяло поліпшенню зовнішнього вигляду будинку. Треба сказати, що після дорогої реконструкції і 1980-1987 років будинок отримав первинний вигляд. Сьогодні це будівля пізньоготичного вигляду з Кам'яним дзвоном, який після реконструкції повернувся на своє місце. Таким чином будинок отримав назву, що відрізняє його від інших.

Джерело