Вали «Більського городища»

Вали «Більського городища»

На території Полтавської області знаходиться один із найвизначніших археологічних об’єктів культурної спадщини України – Більське городище скіфської доби VII-IІІ ст. до н.е. – рештки грандіозного протоміста часу існування Ніневії та розквіту міст Еллади.
Більське городище здавна визнане вченими як одне із найбільших укріплених поселень Європи доби раннього залізного віку. Площа величної фортеці становить майже 5000 га. Вона оточена глибокими ровами та високими валами, протяжністю понад 36 кілометрів. Більше 2500 років тому сучасник Більська – Вавілон за розмірами був у п’ять разів менший.
Уже 100 років ведуться на території городища археологічні дослідження. Щороку вчені відкривають тут нові свідчення існування на місці пам’ятки столичного центру давнього державного утворення племен Дніпровського лісостепу України скіфської доби – Гелону – міста згаданих давньогрецьким істориком Геродотом гелонів, будинів, неврів та степових скіфів. Під час археологічних досліджень виявлені рештки вуличної забудови, господарські споруди, храми і жертовники, об’єкти залізоробного, бронзоливарного, гончарного, сільськогосподарського та інших виробництв, численні поховання у курганах, ґрунтових некрополях. Відкриті на території та в околицях Більського городища і виразні старожитності інших епох української й європейської історії – стоянки мисливців і рибалок доби фінального мезоліту-неоліту, поселення бронзового віку, ранньослов’янські та давньоруські селища, залишки діяльності селітроварників епохи пізнього українського середньовіччя, фортифікаційні споруди російсько-польського прикордоння XVII ст.
Результати досліджень узагальнені в ряді наукових праць, увійшли до енциклопедичних видань усього світу. В 2006 р. виповнилося 100 років від початку археологічних розкопок на унікальній пам’ятці. З проведенням археологічних розкопок у Більську пов’язані імена визначних археологів В.Городцова, Б.Гракова, Б.Шрамка, чималої когорти сучасних українських та німецьких археологів. Широка відомість Більського городища як значного економічного, політичного і культурного центру скіфської доби ставала приводом до створення нещодавно на його території історико-культурного заповідника „Більськ”. Сесією Полтавської обласної ради затверджена програма створення та розбудови історико-культурного заповідника, використання пам’яток найдавнішої культурної спадщини Більської округи. Більське городище є одним із основних археологічних об’єктів, якими опікується Полтавський Центр археології.
У межах та в окрузі комплексу добре збереглися не тільки фортифікаційні споруди, значні групи курганів скіфської доби, а й давньоруські городища, майдани, рештки промислових виробництв тощо. Тут же розташовані чимало природних об’єктів з рідкісним рослинним світом та історичними ландшафтами. Серед них Ковпаківський дендропарк, Барвінкова гора, дуб Г.Сковороди, гідрологічні пам’ятки – Більське джерело та Більське озеро.
На сьогодні Більське городище – пам’ятка археології національного значення. На його території та в окрузі рішенням сесії Полтавської обласної ради від 15 лютого 2001 р. створена найбільша в Україні охоронювана археологічна територія, площею понад 7500 га. Комплекс археологічних та історичних об’єктів має унікальний науковий, експозиційний та рекреаційний потенціал. Городище розташоване на території одного з мальовничих і найбільш сприятливих за екологічними характеристиками мікрорегіонів області.
Вже сьогодні, краще влітку чи ранньої осені, є можливість відвідати Більське городище, оглянути його грандіозні укріплення, побувати на археологічних розкопках, помилуватися краєвидами Поворскля, попити воду з цілющого Більського джерела, ввійти у Ворсклу край урочища Рубіжного – колишньої межі Речі Посполитої і Гетьманщини та Московського царства і Російської держави, вклонитися мальовничій Котелевській землі – батьківщині перекладача Гомера І.Гнєдича і легендарного партизана С.Ковпака.

А. Супруненко  Источник