Меморіальна дошка Акінфієву Івану Яковичу, вул. Фучика, 15-А Дніпропетровськ

Меморіальна дошка Акінфієву Івану Яковичу, вул. Фучика, 15-А Дніпропетровськ

Іван Якович Акінфієв, ім’я якого увійшло в «Енциклопедію українознавства», як видатного представника біологічної науки, народився 25 травня 1851 року в с. Донському колишньої Ставропольської губернії. Його дитячі роки минули в станиці Батуринській серед степової природи. За бажанням батьків Іван Акінфієв закінчив духовне училище, потім духовну семінарію, але відмовився від прийняття духовного сану, бо мав надзвичайний потяг до природничих наук. У 1874 р. вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського (Одеського) університету, захоплюється ботанічними дослідженнями.

   ^{джерело фото}

Після закінчення у 1879 р. університету, починаючи з 1880 р., І.Я.Акінфієв працює у Катеринославі (Дніпропетровську), де до нього прийшла слава, як до відомого вченого — географо-ботаніка, флориста, педагога та громадського діяча. Все своє життя надалі Іван Якович пов’язав з Україною, в першу чергу Катеринославом.

Першим в Україні І.Я.Акінфієв почав систематичні фенологічні дослідження. Його майже сорокарічні біокліматичні спостереження є неоціненним внеском у вивчення біоклімату України. У період з 1885 по 18_0 рр. Іван Якович опублікував дві вагомі праці «Очерк флоры г.Екатеринослава» і «Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования». Їм було досліджено близько 1120 видів рослин. Навіть «Флора Москвы» Кауфмана не містить такого ретельного опису регіональної флори.

Чудовий гербарій Катеринославської флори, який було зібрано І.Я.Акінфієвим, складався з 95 родин, 43 рядів і 1210 видів рослин. На Всеросійській художньо-промисловій виставці у Нижньому Новгороді (1896) він настільки вразив глядачів і спеціалістів, що І.Я.Акінфієву було присуджено за цей гербарій одну з найвищих нагород - орден св. Анни другого ступеню. Цей же гербарій з додатком наукових праць вченого отримав у 1900 р. на Всесвітній виставці в Парижі Велику срібну медаль. Видатний вчений, президент в майбутньому Всеукраїнської Академії наук, В.І.Липський вважав праці І.Я.Акінфієва одним з найбільш цінних джерел з флори Кавказу.

Особливу сторінку життя І.Я.Акінфієва становить його  педагогічна діяльність. Він був прихильником активного вивчення природи, одним з основоположників шкільної екскурсійної справи в Україні, широко використовував позитивний вплив спілкування дітей з природою з метою їх виховання. В цьому він був безпосереднім попередником В.О. Сухомлинського. За його ініціативою в с. Паньківка поблизу Катеринослава було засновано першу в Україні літню дитячу колонію (прообраз таборів відпочинку дітей у теперішні часи). Він був засновником вищих педагогічних курсів у Катеринославі, Вищого педагогічного інституту, багатьох громадсько-педагогічних установ. Найбільше з таких об’єднань - Катеринославське наукове товариство - мало в особі І.Я.Акінфієва і засновника цього товариства, і його активного працівника.

Уперше в Україні І.Я.Акінфієв заснував у періодичній пресі розділ «Хроніка погоди та природи», який надалі редагував до кінця свого життя. Він створив перший в Україні квітковий календар, багато праць приділяв екологічним питанням, розгляду впливу людської діяльності на рослинний світ, зробив опис багатьох рідкісних видів рослин південно-східної України, багато з яких занесено зараз у «Червону книгу».

Учнями І.Я.Акінфієва були уродженці Катеринослава, відомі в майбутньому ботаніки-флористи О.А.Гроссгейм (академік АН СРСР) та Ф.М.Олексієнко, який був удостоєний у 1903 р. однієї з найвищих нагород у ботаніці - ювілейної медалі академіка Бера.  І.Я.Акінфієв залишив також цілу низку спогадів про катеринославську інтелігенцію. Визнанням його наукової та педагогічної діяльності було обрання членом Харківського, Новоросійського (Одеського), Московського товариства дослідників природи, Московського педагогічного товариства, нагороди на Всеросійських Всесвітніх та інших виставках  тощо.

Помер І.Я.Акінфієв 2 серпня 1919 р., похований у Дніпропетровську.

Пам’ять про І.Я.Акінфієва живе і у назві однієї рідкісної красивої квітки, яку на честь свого вчителя Ф.М.Олексієнко назвав «Pyretrum Akinfiewi Aleks».
^{Варфоломій Савчук, доктор історичних наук, професор джерело тексту}