Пам'ятна дошка М.М. Коцюбинському в Кременці

В м. Кременць на будівлі Управління соціального захисту по вул. Ю. Словацького, 6, встановлена пам'ятна дошка М.М. Коцюбинському.

   Михайло Михайлович Коцюбинський - українский письменник, громадський діяч, класик української літератури.
   М.М. Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в Вінниці.
   Пізнише родина Коцюбинських переїхала в село, а потім - в містечко Бар. Тут Михайла віддали до початкової школи (1875-1876).
   В 1876-1880 рр. М.М. Коцюбинський навчався в духовному училищі в Шаргороді. В цей період твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка справили на Михайла таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником. Після закінчення Шаргородської семінарії в 1880 р. М.М. Коцюбинський поїхав в Кам'янець-Подільський, намагаючись навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилась. В 1881 р. родина Коцюбинських повернулась до Вінниці. В 1882 р. М.М. Коцюбинський заарештований за зв'язокь с народовольцями, а після звільнення перебував під наглядом поліції.
   Через важке матеріальне становище родини юнаку не вдалося продовжити освіту: мати осліпла, а згодом помер батько. Відповідальність за доволі велику сім'ю (8 чоловік) лягла на плечи Михайла. В 1886-1889 рр. він надає приватні уроки і продовжує навчатись самостійно, а в 1891 р. здав іспит екстерном при Вінницькому реальному вчилищі на народного вчителя; працює репетитором.
   В 1892-1896 р. М.М. Коцюбинський працює в складі Одеської філоксерної комісії (філоксера - різновид тлів отряді Рівнокрилих, паразитуючих на рослинах, в т.ч. на винограді; карантинна тварина). Робота в селах Бесарабії дала йому матеріал для написання циклу молдавських оповідань: «Для загального добра», «Пе-коптьор», «Дорогою ціною». Потім письменник працював в Криму, який розпалював творчу уяву чуттєвого до екзотиці М.М. Коцюбинського. В 1898 р. Коцюбинський переїхав в м. Чернігів. Спочатку він займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти і редгував «Земський сбірник Чернігівськоі губернії». В вересні 1900 р. влаштувався в міському статистичному бюро, де працював до 1911 р. В Чернігові М.М. Коцюбинський зустрів Віру Устимівну Дейшу і вона стала його дружиною. Тут виросли його діти - Юрко, Оксана, Ірина, Роман. Щотижня в будинку письменника збиралась літературна молодь міста. Сюди приходили відомі в майбутньому письменники і поети: Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина.
   Згодом М.М. Коцюбинський почав мандрувати. Він об'їздив майже всю Європу. Це бул не тільки позов його душі, але і потреба в лікуванні. Він часто відвідквав італійський острів Капрі, де проходив лікування. В 1911 р. Товариство прихильників української науки та мистецтва призначило М.М. Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитися зі служби. Однак письменник відчував себя все гірше. Його непокоїли астма і туберкульоз.
   25 квітня 1913 р. М.М. Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі в м. Чернігів.
Джерело.