Меморіальна дошка Борису Грінченко у Львові

Меморіальна дошка Борису Грінченко у Львові

Борис Дмитрович Грінченко - український письменник, педагог,   літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.
Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, «Рідного слова» — книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».
Один із організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник УРП.
Народився на Харківщині у грудні 1863 р. Отримав звання народний вчитель та вікладав у школах Харківщини, Луганщини , Чернігівщини. . Автор близько 50 оповідань, історичній темі присвячені декілька драм, перекладав твори Фрідріха Шіллера, Йогана-Вольфганга Гете, Генріха Гейне, Віктора Гюго, та ін. Впорядкував і видав у трьох книгах «Етнографічні матеріали зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях». Йому належать збірки народної творчості «Пісні та думи», «Думи кобзарські», «Веселий оповідач» та ін. Плідно працюючи в галузі народної освіти, свої педагогічні погляди виклав у багатьох працях.
Помер у 1910 року в Італії. Похований письменник на Байковому кладовищі,

Джерело тексту та ч/б фотографії