Будівля гімназії в Нижньому Катерининському селищі (сел.Ігрень, вул.Кожедуба, 43) в м.Дніпропетровську

Ця середня школа №122 є однією з найперших шкіл міста Дніпропетровська.

У 1908 р. при підтримці Катерининської залізниці її службовцями було створено товариство устрою селища Катерининський. У цьому ж році товариством купується в А.Жирова ділянка землі площею 189 дес. 184 саж., розташованої біля станції «Ігрень» по обидві сторони річки Маячка. По лівому березі річки були розплановані 28 кварталів Катерининського Нижнього селища, а по правому — 33 кварталу Верхнього.

Бюджет товариства благоустрою формувався із спеціального самооподаткування на землю (1,6 коп. з сажні) і благодійних внесків. В цілому він досягав досить великої суми в 11 000 руб. в рік.

З вересня 1910 р. в селищі на кошти, зібрані для благоустрою, була відкрита початкова школа. У 1911 р. товариство прийняло принципове рішення про будівництво школи-церкви, але тоді ж змінило його, вирішивши, що селищу більш необхідна гімназія. Можливо, що на зміну думки товариства вплинуло рішення Новомосковського земства про спорудження в селищі двокомплектной земської школи в 1914 р. і, в разі необхідності, спорудження ще однієї школи в 1915 р. Проблема початкової освіти, таким чином, повинна була вирішитися за рахунок земства. Однак у селищного суспільства було багато нагальних проблем, тому кошти на будівництво гімназії почали збирати тільки з 1913 р.

Вже на початку 1913 р. на будівництво гімназії було зібрано 2 986 руб. 9 вересня 1913 р. загальні збори членів товариства благоустрою селища прийняло рішення про відкриття чоловічої і жіночої гімназій. Будівництво будівель вирішено було почати на третій день після Пасхи 1914 р. Для чоловічої гімназії було вибрано місце на площі Нижнього селища (ділянки під розміщення будівлі були подаровані Ф. Садовим, С. Бурлуцким, Н. Івановим), а для жіночої відвели місце на Кандидатської площі Верхнього селища. До весни вже були розроблені проекти будівель. Будівлі передбачалися в 2,5 поверхи з площею поверху в 375 саж. Будівництво почалося в заплановані терміни.

З початком Світової війни загальні збори вирішило зупинити будівництво, так як кошти були спрямовані на військові пожертви. Незважаючи на брак коштів, селищне суспільство, тим не менш, приймає рішення про відновлення будівництва з весни 1915 р. було Вирішено добудувати лише одна будівля — чоловічої гімназії. При цьому, як ні дивно, але з серпня 1915 р. почала роботу не чоловіча, а жіноча гімназія. Схоже, що вона знаходилась в орендованих приміщеннях і проіснувала недовго. Великі витрати на будівництво будівлі змусили суспільство піти на безпрецедентне на ті часи рішення про створення змішаної гімназії з спільним навчанням.

Будівля будувалося на пожертвування жителів селища, управління Катерининської залізниці, службовців дороги, різних осіб і організацій міста Катеринослава та Новомосковського повіту. На момент закінчення будівництва із-за значного зростання цін під час війни вартість будівлі та обладнання гімназії досягли колосальної суми в 150 000 руб. І це незважаючи на те, що початковий проект був істотно урізаний і збудована будівля мала лише 1,5 поверхи.

Гімназія була освячена 16 грудня 1916 р. в дуже урочистій обстановці. Церемонію проводив ректор Катеринославської Духовної семінарії о. Кречетович і призначений викладачем Закону Божого о. Соколов. Директор гімназії В. Звєрєв у своїй промові заявив, що «нова будівля — не від надлишку коштів, воно — піт і кров простого народу, відірваний від сім'ї шматок хліба».

У гімназії було відкрито 5 основних класів, 2 паралельних і 2 підготовчих. До 1919-1920 навчального року планується відкриття 6, 7 і 8 класів і перетворення гімназії в повнокомплектну. У відкриту гімназію надійшло 355 учнів. Хоча вона вважалася селищним навчальним закладом, тільки 169 з її учнів були дітьми жителів Катерининського селища. Решта 186 учнів надійшли з навколишніх населених пунктів: Амура, Нижнеднепровска, Одинковки, Новоселівки, колонії душевнохворих, Синельникове. Незвичним було й те, що 150 учнів походили з селянських сімей.

Гімназія проіснувала недовго. У 1920 р. вона була реорганізована в школу соцвоса сел. ім. Карла Маркса (селище не тільки отримав нову назву, але і стало райцентром). Через кілька років її передали залізниці як відомчу школу. У 1950-х рр. школа була повернута районній владі, але не надовго. З 1959 р. вона вже значиться міської школою міста Ігрень. А з 1979 р. у зв'язку з приєднанням Ігрені до Дніпропетровська була включена в загальноміську шкільну мережу. Саме в цьому році вона і отримала свій сучасний №122.

Валентин СТАРОСТІН, начальник інформаційного центру МГО «Інститут Україніки»

Посилання на джерело тексту.