Бернардинський костел і монастир в м.Львові

Бернардинський костел і монастир — пам'ятка історії та архітектури, що знаходиться на Соборній площі, 1-3 у Львові. Нині будівлі монастиря належать Львівському державному історичному архіву, а будівля костелу — греко-католицькій церкви.

Бернардинський монастир

Монастир був самостійним укріпленим пунктом, оточений ровом і валом, які були пов'язані з кільцем міських стін. Головна споруда бернардинського монастиря займає трикутну ділянку, підставою якого був міський вал між Галицькою брамою та Королівським бастіоном, а вершиною — потужний бастіон (колишній Бернардинський).

Дерев'яні споруди монастиря XV ст., який неодноразово горів і відновлювався, протягом XVII—XVIII столітть були замінені кам'яними. У 1600-1630 роках був побудований костел Святого Андрія, одночасно поряд з ним побудована будівля келій. Монастир оточили потужними кам'яними стінами з бійницями і баштою з Глинянскими воротами. До них примикають господарські будівлі — кузня, стайня та інші. До оборонної стіни прибудували вежу-дзвіницю.

На площі перед костелом знаходиться декоративна колона, на якій раніше була статуя святого Яна з Дуклі - покровителя Львова, на південь від костелу — ротонда над криницею. Пам'ятник неодноразово реставрувався, останні роботи велися в 1960-1970 рр. Це один з кращих львівських ансамблів XVII—XVIII ст., що поєднує риси архітектури ренесансу з тими, що приходять до нього на зміну.

Костел Святого Андрія и дзвіниця

Собор Бернардинського костелу почали зводити в 1600 р., в основному закінчили до 1620 р., але оздоблювальні роботи тривали до 1630 р. Хроніки називають автором задуму ченця Б.Авелида, а будівельниками — Павла Римлянина та Амброзія Прихильного. Завершував будівництво А.Бемер з Вроцлава. Він звів вежу, що примикає до північно-східного рогу будівлі, і виконав завершення фасадів.

Костел зведений з тесаного каменю у вигляді трьохнефної базиліки з витягнутим хором з гранчастою апсидою. Нижній ярус фасаду вирішений у традиціях ренесансу. Членування головного фасаду чітко виявляє трьохнефну композицію храму. У тих же суворих чітких формах, властивих творчому почерку П.Римлянина, витримані бічні стіни і апсида. З ними різко дисонує ускладнений щит-фронтон головного фасаду, близький німецько-фламандському варіанту маньєризму. Оздоблення інтер'єру, створене в XVIII ст., відрізняється декоративністю форм. Настінні розписи виконані Б. Мазуркевичем з помічниками Ст.Бортницким, П.Волянським і Н.Сорочинським в 1738-1740 роках. Різьблені лави (1640-1641 рр.) різця Павла з Бидгощі не збереглися, але на початку XX ст. була зроблена їх точна копія. Будинок реставровано в 1970-х роках.

Келії зводилися одночасно з костелом впритул до його північної стіни. Будівля цегляна, потинькована, складна у плані, з квадратним внутрішнім двориком, трьох-, а частково чотириповерхова. Крила укріплені контрфорсами. Внутрішнє планування коридорне, склепінчасті перекриття, хрестові. У грудні 2007 року в будівлі келій знайдений стінопис орієнтовно рубежу XVII-XVIII століть — єдиний келейний розпис на території України.

Дзвіниця бернардинського костелу прибудована до старої оборонної стіни з півдня від костелу в 1733-1734 р.р.

Ротонда над криницею

Ротонда над криницею (збудована в 1761 році) представляє собою відкриту арочну альтанку, увінчану куполом з фігурою. У куполі зберігся розпис. Пам'ятник реставровано в 1970-х роках.

Пам'ятна колона встановлена перед костелом в 1736 році. Являє собою декоративну колону з композитної капітеллю на двох'ярусному ступінчастому п'єдесталі, завершена ще однією капітеллю, увінчаною вазою. Вазами акцентовані виступаючі кути п'єдесталу.

Посилання на джерело тексту