Масив Таш-Джарган і грот Тешклі-Коба

На північний схід від Скіфського мису височиться черговий, порівняно невеликий фрагмент Внутрішнього куестового пасма – масив Таш-Джарган (546 м).

Підйом на вершину Таш-Джаргана (у перекладі з тюркської – ущелина в камені) проходить серед розкішного передгірного лісостепу.

Його головною прикрасою є палаючі плями яскравих червоних півоній. В античну давнину саме півонія, а не троянда, вважалася королевою всіх квітів.

Відносно пологий, не дуже помітний підйом виводить на скелясті обриви, що нависають над долиною.

Тут нас чекає зустріч з одним дивовижним природним утворенням – розкритою карстовою печерою Тешклі-Коба (Дірява печера, тюрк.).

На скельній поверхні плато, у самого східного краю куести зяє величезний провал, отвір майже бездоганно круглої форми діаметром близько 5 метрів.

Це верхній вхід до печери. Здається, що в її мороку ховаються пекельні істоти… Однак якщо туди обережно зазирнути, то внизу на глибині 12 метрів можна побачити просторий, широко розкритий у долину грот, а східна брівка плато являє собою всього лише вузенький кам’яний місток, що навис над його входом.

Тільки опустившись на саме дно гроту (на північ від отвору є стежка, що веде під обрив), можна відчути його справжні розміри, а разом поміркувати про дивовижні природні процеси, що створили це кам’яне диво.

Однак будь-які, навіть найсміливіші припущення, скоріше за все виявляться хибними – загадку Дірявої печери вчені розгадали зовсім нещодавно. Виявляється, що банеподібний грот Тешклі-Коба – лише фрагмент, жалюгідний залишок колись величезної карстової порожнини, що простягалася на схід від сучасного виступу куести.

Придивіться уважно: ребриста сферична стеля гроту – це типовий розкритий купол, що утворився під дією артезіанських висхідних водяних струменів які з великим тиском виривалися сюди знизу.

Тепер важко уявити, що на схід від Таш-Джаргана, до самого Головного пасма, простягалася колись величезна похилиста рівнина в надрах якої шалено неслися підземні ріки, аби з рештою вирватися на поверхню потужним водограєм у самому куполі цього кам’яного глечика…

Джерело: Ена Ал.В., Ена Ан.В. Куэсты Крымского Предгорья. Научно-популярный очерк-путеводитель. – Симферополь: Н.Оріанда, 2010.