Пам’ятник «королю ланцюгів» Федору Гурському біля Запоріжжя

Зображення користувача vv.
  • Теги:
    • Плита (Стела),
    • Пам'ятники

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЗапорізька областьКірове (Запорізький р-н)
Опис

Українська земля завжди була щедрою на сильних людей. Спадкоємці воїнів Київської Русі й запорозьких козаків неодноразово ставали зірками світового спорту і мали скажену популярність. Серед славних українських імен відомих силачів світу, які дивували Європу й Америку, є ім’я запорізького борця, «короля ланцюгів» Федора Федоровича Гурського.
Народився майбутній борець і чемпіон з класичної (французької) боротьби 16 лютого 1876 року в селі Кам’янське Новомосковського повіту Катеринославської губернії (нині - село Гурського (Кірова) Запорізького району). Бідність змусила хлопця працювати вже з 10-річного віку, спочатку пастухом, потім  у куркулів. Коли юнакові виповнилось 17 років, він працював на заводі, на млину, портовим вантажником, в сільській кузні. В 30 років Федір мав вагу 130 кілограмів і був сили незвичайної. З восьми братів та сестер троє стали займатися в майбутньому професійною боротьбою: Федір, Сава і сестра Феофанія. Тренувалися по-селянськи: брали пудову гирю, до ручки якої був причеплений спеціальний хомутик, і перекидали один одному через хату. Зачарований масштабом досягнень і легендарністю видатного атлета Івана Піддубного, вирішив спробувати свою долю й Федір Гурський. У 1908 році він починає працювати у цирку «Атлет»: підкидав важкі гирі, обертав у швидкому темпі штангу, на витягнутій руці міг втримати 2 чи 3 гирі, підняти гирю мізинцем, тримати на собі піраміду з важких речей. У 1909 році до Катеринослава приїхав московський цирк братів Нікітіних - російських циркових артистів і підприємців, які увійшли до історії як батьки національного цирку. Федір вирішив спробувати себе у французькій боротьби з найсильнішими атлетами, його постать і сила сподобались господарю цирку, і Федору було дозволено брати участь у тренуваннях борців-професіоналів. Двадцять років свого життя (1909-1929) віддав Федір Гурський цирку братів Нікітіних і греко-римській боротьбі. Виступав зазвичай у чорній масці, яку знімав після перемоги на арені. Звання своє як короля ланцюгів Федір Гурськй заслужив наступним номером: підтримуючи коліном залізний ланцюг, тягнув його з усієї сили і розривав на очах у публіки. Ніхто не міг зрівнятися з Федором у такому силовому номері. Імператор Микола ІІ мав собі за честь особисто познайомитися з атлетом і сфотографуватися з ним напам’ять. З владою більшовиків цирк Нікітіних був націоналізований. У 1919 році нарком Луначарський після того, як побачив силові виступи Федора Гурського, написав статтю про завдання оновленого цирку, в якій, зокрема, зазначав: «Першим найзначнішим елементом цирку є демонстрація фізичної сили та спритності, фізичної краси людського організму.  Ніколи високий середній рівень не досягається без значної кількості майстрів. Таких майстрів ми маємо в цирку». На пару з чемпіоном чемпіонів Іваном Піддубним Федір Губський виступав декілька років і, навіть, перемагав його.
Швидко минули молоді літа і слава, і Федора Гурського у 1929 році обрали головою колгоспу «Профінтерн» (Лукашівської сільради). З початком радянсько-німецької війни колгосп і його голова були евакуйовані до глибокого тилу – Узбекистану. Там Федір Гурський працював головою колгоспу, заступником директора радгоспу. 16 березня 1945 року у 69-річному віці помер Федір Федорович Гурський – зачинатель греко-римської боротьби на Запоріжжі, якого й до сьогодення пам’ятають усі небайдужі до історії запорізького спорту. Похований в с. Гурського (раніше Кірова) поблизу Запоріжжя. Недавно на могилі Федора Гурського встановили новий пам’ятник, в його честь перейменовано село та одна із вулиць, у сусідньому селі Лукашево зібрана музейна експозиція про «короля ланцюгів».

Джерело тексту та архівних фотографій

 

Як дістатися до точки: 
Запорізький р-н, с Гурського
Звіти
Зображення користувача ПашОк.
1 Фото
ПашОк
0
Ваш голос: Ні

Повернутися до початку