Пам’ятник «королю ланцюгів» Федору Гурському біля Запоріжжя
Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість
- Україна›Запорізька область›Кірове (Запорізький р-н)
Опис
Українська земля завжди була щедрою на сильних
людей. Спадкоємці воїнів Київської Русі й запорозьких козаків неодноразово
ставали зірками світового спорту і мали скажену популярність. Серед славних
українських імен відомих силачів світу, які дивували Європу й Америку, є ім’я
запорізького борця, «короля ланцюгів» Федора Федоровича Гурського.
Народився майбутній борець і чемпіон з класичної (французької) боротьби 16
лютого 1876 року в селі Кам’янське Новомосковського повіту Катеринославської
губернії (нині - село Гурського (Кірова)
Запорізького району). Бідність змусила хлопця працювати
вже з 10-річного віку, спочатку пастухом, потім
у куркулів. Коли юнакові виповнилось 17 років, він працював на заводі,
на млину, портовим вантажником, в сільській кузні. В 30 років Федір мав вагу
130 кілограмів і був сили незвичайної. З восьми братів та сестер троє стали займатися в майбутньому
професійною боротьбою: Федір, Сава і сестра Феофанія. Тренувалися по-селянськи:
брали пудову гирю, до ручки якої був причеплений спеціальний хомутик, і
перекидали один одному через хату. Зачарований масштабом досягнень і
легендарністю видатного атлета Івана Піддубного, вирішив спробувати свою долю й
Федір Гурський. У 1908 році він починає працювати у цирку «Атлет»: підкидав
важкі гирі, обертав у швидкому темпі штангу, на витягнутій руці міг втримати 2
чи 3 гирі, підняти гирю мізинцем, тримати на собі піраміду з важких речей. У
1909 році до Катеринослава приїхав московський цирк братів Нікітіних -
російських циркових артистів і підприємців, які увійшли до історії як батьки
національного цирку. Федір вирішив спробувати себе у французькій боротьби з
найсильнішими атлетами, його постать і сила сподобались господарю цирку, і
Федору було дозволено брати участь у тренуваннях борців-професіоналів. Двадцять
років свого життя (1909-1929) віддав Федір Гурський цирку братів Нікітіних і
греко-римській боротьбі. Виступав зазвичай у чорній масці, яку знімав після
перемоги на арені. Звання своє як короля ланцюгів Федір Гурськй заслужив
наступним номером: підтримуючи коліном залізний ланцюг, тягнув його з усієї
сили і розривав на очах у публіки. Ніхто не міг зрівнятися з Федором у такому
силовому номері. Імператор Микола ІІ мав собі за честь особисто познайомитися з
атлетом і сфотографуватися з ним напам’ять. З владою більшовиків цирк Нікітіних
був націоналізований. У 1919 році нарком Луначарський після того, як побачив
силові виступи Федора Гурського, написав статтю про завдання оновленого цирку,
в якій, зокрема, зазначав: «Першим найзначнішим елементом цирку є демонстрація
фізичної сили та спритності, фізичної краси людського організму. Ніколи високий середній рівень не досягається
без значної кількості майстрів. Таких майстрів ми маємо в цирку». На пару з чемпіоном чемпіонів Іваном Піддубним Федір
Губський виступав декілька років і, навіть, перемагав його.
Швидко минули молоді літа і слава, і Федора Гурського у
1929 році обрали головою колгоспу «Профінтерн» (Лукашівської сільради). З
початком радянсько-німецької війни колгосп і його голова були евакуйовані до
глибокого тилу – Узбекистану. Там Федір Гурський працював головою колгоспу, заступником
директора радгоспу. 16 березня 1945 року у 69-річному віці помер Федір
Федорович Гурський – зачинатель греко-римської боротьби на Запоріжжі, якого й
до сьогодення пам’ятають усі небайдужі до історії запорізького спорту.
Похований в с. Гурського (раніше
Кірова) поблизу Запоріжжя. Недавно на могилі Федора Гурського встановили новий пам’ятник, в його
честь перейменовано село та одна із вулиць, у сусідньому селі Лукашево зібрана
музейна експозиція про «короля ланцюгів».
Джерело тексту та архівних фотографій
Як дістатися до точки:
Запорізький р-н, с Гурського
Звіти
- блоґ vv
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб додати коментар
- 679 переглядів